Нацполіція представила стратегію розслідування воєнних злочинів - Іван Вигівський
28 січня у Києві відбулася презентація нової стратегії Головного слідчого управління Нацполіції, спрямованої на розслідування міжнародних злочинів, скоєних під час війни. Захід проходив у межах проєкту Ради Європи, який підтримує українські правоохоронні органи в умовах війни та підготовки до повоєнного періоду.
У презентації взяли участь голова Нацполіції Іван Вигівський, представники Офісу Ради Європи, Офісу Генерального прокурора, Верховної Ради, СБУ та інші правоохоронці, які безпосередньо займаються розслідуванням воєнних злочинів.
Із початку повномасштабного вторгнення в Нацполіції створили спеціальні підрозділи для розслідування воєнних злочинів. Вони використовують сучасні технології та нестандартні методи для збору доказів. За три роки українська поліція задокументувала понад 124,5 тисячі злочинів, скоєних російськими військовими.
За словами Івана Вигівського, нова стратегія допоможе ще ефективніше притягувати винних до відповідальності. Він також подякував міжнародним партнерам за підтримку, яка включає як технічне оснащення, так і навчання українських слідчих. Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак наголосив, що стратегія визначає чіткі пріоритети й стане важливим інструментом для документування злочинів.
Перший заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Сергій Пантелеєв зазначив, що стратегія враховує міжнародні стандарти й національний досвід. Основна мета — встановлення справедливості для кожного постраждалого та притягнення винних до відповідальності не лише в Україні, а й у міжнародних судах.
Стратегія розрахована на найближчі п’ять років. Вона передбачає посилення технологічних можливостей розслідувань, підтримку потерпілих і створення умов для впровадження перехідного правосуддя.
Нацполіція наголошує, що успішна реалізація стратегії можлива лише за умови спільної роботи всіх правоохоронних органів та міжнародних партнерів.



#безпека #поліція #правосуддя #воєннізлочини #україна #вигівський
Президент Росії Володимир Путін заявив, що війна проти України «наближається до завершення», намагаючись створити ілюзію контролю та неминучої перемоги. Його слова прозвучали на тлі дедалі більших втрат російської армії та зростаючого міжнародного тиску, що робить заяву більше політичним маневром, ніж реальним прогнозом.
Президент України Володимир Зеленський попередив про нові масовані обстріли з боку Росії, закликавши громадян бути максимально уважними та дотримуватися правил безпеки. Він наголосив, що Кремль не відмовляється від тактики терору проти мирного населення, а Україна готується до рішучої відповіді.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.
Верховна Рада ухвалила масштабний пакет фінансування війни та реформ, який має забезпечити стабільність держави в умовах затяжної агресії. Президент Володимир Зеленський назвав рішення парламенту доказом того, що українська політика здатна працювати на оборону й розвиток одночасно, навіть у найскладніші часи.
Україна офіційно розпочала навчання своїх пілотів та технічного персоналу на сучасних шведських винищувачах Gripen. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що програма вже діє і буде розширена восени, а поставки літаків можуть стартувати на початку наступного року.
На тлі заяв Москви про можливі удари по столиці України посли країн «Великої сімки» публічно підтвердили, що не залишать Київ і продовжують свою роботу.
Україна офіційно відреагувала на падіння російського дрона в румунському Галаці, назвавши інцидент «реальною загрозою для всієї Європи». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ готовий тісно співпрацювати з союзниками для посилення протиповітряної оборони та захисту сусідніх держав.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що війна проти України «наближається до завершення», намагаючись створити ілюзію контролю та неминучої перемоги. Його слова прозвучали на тлі дедалі більших втрат російської армії та зростаючого міжнародного тиску, що робить заяву більше політичним маневром, ніж реальним прогнозом.
Президент України Володимир Зеленський попередив про нові масовані обстріли з боку Росії, закликавши громадян бути максимально уважними та дотримуватися правил безпеки. Він наголосив, що Кремль не відмовляється від тактики терору проти мирного населення, а Україна готується до рішучої відповіді.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.