Нардепка Верещук прокоментувала програш Коломойського у Стокгольмському арбітражі та згадала премію Вітренка (Відео)
Бізнесмен Ігор Коломойський програв у Стокгольському арбітражі за поданим проти України позовом. Нардепка зі "Слуги народу" Ірина Верещук прокоментувала ASPI news це питання.
Міністр юстиції України Денис Малюська 4 лютого повідомив на своїй Facebook-сторінці, що після шести років судового процесу Стокгольмський арбітраж не задовольнив позов бізнесмена Ігоря Коломойського та його партнерів Геннадія Боголюбова та Ігоря Палиці, які прагнули стягнути з України 6 мільярдів доларів США. Нардепка зі "Слуги народу" Ірина Верещук, коментуючи цю ситуацію 5 лютого, перевела розмову у дещо інше русло, згадавши історію із судами Нафтогазу та Газпрому, та кандидата на посаду віцепрем'єра-міністра енергетики України Юрія Вітренка.
"Пан Вітренко, який, як він вважає, виграв Стокгольмський арбітраж щодо Росії, запросив 4 мільйони премії за це, хоча це заслуга юристів, і юристи отримали свою винагороду. А пан Малюська, який зберіг для України 6 мільярдів доларів, нічого не вимагає. От вам і різниця у підходах", – сказала вона.
Зауважимо, що порівняння Верещук щодо причинно-наслідкових зв'язків між перемогою в суді та виплатою премії за це є недостатньо коректними. Адже у випадку з позовом Коломойського та Боголюбова до України команда Мін'юсту відбила претензії на 6 мільярдів доларів США. Держава нічого не втратила у підсумку, але й не набула. Коли ж НАК Нафтогаз судився у тому ж Стокгольському арбітражі проти Газпрому, Україна не лише позбулася майнових претензій газового монополіста, але й отримала у 2019 році від Газпрому 3 мільярди доларів до українського держбюджету.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.