НАТО частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України – Стефанішина
Командування НАТО з безпекової допомоги й тренування для України вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України. Про це розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанішина.
За її словами, допомога вийде на повну потужність вже у лютому 2025 року за участі українських фахівців. "Ми не обговорювали наступне засідання у форматі "Рамштайну", але говорили про запуск місії. Це один з ключових проєктів, який був започаткований в ході саміту у Вашингтоні. Ми підбили підсумки підготовки місії та вже сформовані її спроможності. Вона може повністю запрацювати вже у лютому 2025 року. Для мене це особливо важливо, тому що ця місія вже перейняла частково координацію допомоги на себе, і це створює достатні умови, щоб Україна могла відчувати себе більш-менш спокійно", - заявила Стефанішина.
Чиновниця зазначила, що нове командування НАТО має кілька складових, включаючи військово-цивільну місію, яка координує надання військової допомоги, відповідно до потреб України, координацію тренувань для українських військовослужбовців. Також воно займається розробкою спільно із українськими партнерами нового бачення сектору безпеки й оборони та структури Сил оборони України, відповідно до стандартів НАТО та до реалій війни. Вона додала: "Це стосується також визначення пріоритетів з розвитку українських оборонно-промислових спроможностей і закупівлі іноземного озброєння, які залежатимуть від стратегії розвитку Збройних сил. Україна офіційно є учасником цієї місії, має там кілька генеральських та офіцерських посад. Це означає, що в рамках місії буде проводитися спільна щоденна робота, посилена та покращена координація. Вже зараз всі союзники, включаючи Україну, відіграють у цьому однаково важливу роль".
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.