НАТО частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України – Стефанішина
Командування НАТО з безпекової допомоги й тренування для України вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України. Про це розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанішина.
За її словами, допомога вийде на повну потужність вже у лютому 2025 року за участі українських фахівців. "Ми не обговорювали наступне засідання у форматі "Рамштайну", але говорили про запуск місії. Це один з ключових проєктів, який був започаткований в ході саміту у Вашингтоні. Ми підбили підсумки підготовки місії та вже сформовані її спроможності. Вона може повністю запрацювати вже у лютому 2025 року. Для мене це особливо важливо, тому що ця місія вже перейняла частково координацію допомоги на себе, і це створює достатні умови, щоб Україна могла відчувати себе більш-менш спокійно", - заявила Стефанішина.
Чиновниця зазначила, що нове командування НАТО має кілька складових, включаючи військово-цивільну місію, яка координує надання військової допомоги, відповідно до потреб України, координацію тренувань для українських військовослужбовців. Також воно займається розробкою спільно із українськими партнерами нового бачення сектору безпеки й оборони та структури Сил оборони України, відповідно до стандартів НАТО та до реалій війни. Вона додала: "Це стосується також визначення пріоритетів з розвитку українських оборонно-промислових спроможностей і закупівлі іноземного озброєння, які залежатимуть від стратегії розвитку Збройних сил. Україна офіційно є учасником цієї місії, має там кілька генеральських та офіцерських посад. Це означає, що в рамках місії буде проводитися спільна щоденна робота, посилена та покращена координація. Вже зараз всі союзники, включаючи Україну, відіграють у цьому однаково важливу роль".
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має ще кілька пропозицій, які можуть допомогти завершити війну, і закликав до щоденного пошуку варіантів мирної угоди.
Президент України Володимир Зеленський закликав президента США Дональда Трампа та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера зустрітися й «перезавантажити відносини». У розмові з британськими журналістами він наголосив, що нинішні суперечки між Вашингтоном і Лондоном щодо використання британських військових баз для операцій США створюють небезпечний прецедент.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ не злякається іранських погроз, які пролунали на тлі звинувачень у нібито підтримці Ізраїлю. Він наголосив, що українці вже давно живуть у реальності постійних загроз і не дозволять диктувати собі умови страхом.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з New York Post розкрив масштаби російської мобілізації, заявивши, що Кремль щомісяця кидає на фронт до 45 тисяч людей. Українські військові змушені ліквідовувати приблизно таку ж кількість окупантів, аби стримати подальший наступ.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна потребує тисячі дронів-перехоплювачів, аби стримати російські масовані атаки, які вже сягають сотень безпілотників на добу.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна прагне миру і хоче, аби Сполучені Штати довіряли саме їй, а не маніпулятивним сигналам Володимира Путіна. Він підкреслив, що Київ і Вашингтон є союзниками у справі припинення війни, і закликав щодня шукати нові варіанти мирної угоди.
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.