НАТО частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України – Стефанішина
Командування НАТО з безпекової допомоги й тренування для України вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України. Про це розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанішина.
За її словами, допомога вийде на повну потужність вже у лютому 2025 року за участі українських фахівців. "Ми не обговорювали наступне засідання у форматі "Рамштайну", але говорили про запуск місії. Це один з ключових проєктів, який був започаткований в ході саміту у Вашингтоні. Ми підбили підсумки підготовки місії та вже сформовані її спроможності. Вона може повністю запрацювати вже у лютому 2025 року. Для мене це особливо важливо, тому що ця місія вже перейняла частково координацію допомоги на себе, і це створює достатні умови, щоб Україна могла відчувати себе більш-менш спокійно", - заявила Стефанішина.
Чиновниця зазначила, що нове командування НАТО має кілька складових, включаючи військово-цивільну місію, яка координує надання військової допомоги, відповідно до потреб України, координацію тренувань для українських військовослужбовців. Також воно займається розробкою спільно із українськими партнерами нового бачення сектору безпеки й оборони та структури Сил оборони України, відповідно до стандартів НАТО та до реалій війни. Вона додала: "Це стосується також визначення пріоритетів з розвитку українських оборонно-промислових спроможностей і закупівлі іноземного озброєння, які залежатимуть від стратегії розвитку Збройних сил. Україна офіційно є учасником цієї місії, має там кілька генеральських та офіцерських посад. Це означає, що в рамках місії буде проводитися спільна щоденна робота, посилена та покращена координація. Вже зараз всі союзники, включаючи Україну, відіграють у цьому однаково важливу роль".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.