НАТО частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України – Стефанішина
Командування НАТО з безпекової допомоги й тренування для України вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України. Про це розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанішина.
За її словами, допомога вийде на повну потужність вже у лютому 2025 року за участі українських фахівців. "Ми не обговорювали наступне засідання у форматі "Рамштайну", але говорили про запуск місії. Це один з ключових проєктів, який був започаткований в ході саміту у Вашингтоні. Ми підбили підсумки підготовки місії та вже сформовані її спроможності. Вона може повністю запрацювати вже у лютому 2025 року. Для мене це особливо важливо, тому що ця місія вже перейняла частково координацію допомоги на себе, і це створює достатні умови, щоб Україна могла відчувати себе більш-менш спокійно", - заявила Стефанішина.
Чиновниця зазначила, що нове командування НАТО має кілька складових, включаючи військово-цивільну місію, яка координує надання військової допомоги, відповідно до потреб України, координацію тренувань для українських військовослужбовців. Також воно займається розробкою спільно із українськими партнерами нового бачення сектору безпеки й оборони та структури Сил оборони України, відповідно до стандартів НАТО та до реалій війни. Вона додала: "Це стосується також визначення пріоритетів з розвитку українських оборонно-промислових спроможностей і закупівлі іноземного озброєння, які залежатимуть від стратегії розвитку Збройних сил. Україна офіційно є учасником цієї місії, має там кілька генеральських та офіцерських посад. Це означає, що в рамках місії буде проводитися спільна щоденна робота, посилена та покращена координація. Вже зараз всі союзники, включаючи Україну, відіграють у цьому однаково важливу роль".
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.