НАТО частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України – Стефанішина
Командування НАТО з безпекової допомоги й тренування для України вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України. Про це розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанішина.
За її словами, допомога вийде на повну потужність вже у лютому 2025 року за участі українських фахівців. "Ми не обговорювали наступне засідання у форматі "Рамштайну", але говорили про запуск місії. Це один з ключових проєктів, який був започаткований в ході саміту у Вашингтоні. Ми підбили підсумки підготовки місії та вже сформовані її спроможності. Вона може повністю запрацювати вже у лютому 2025 року. Для мене це особливо важливо, тому що ця місія вже перейняла частково координацію допомоги на себе, і це створює достатні умови, щоб Україна могла відчувати себе більш-менш спокійно", - заявила Стефанішина.
Чиновниця зазначила, що нове командування НАТО має кілька складових, включаючи військово-цивільну місію, яка координує надання військової допомоги, відповідно до потреб України, координацію тренувань для українських військовослужбовців. Також воно займається розробкою спільно із українськими партнерами нового бачення сектору безпеки й оборони та структури Сил оборони України, відповідно до стандартів НАТО та до реалій війни. Вона додала: "Це стосується також визначення пріоритетів з розвитку українських оборонно-промислових спроможностей і закупівлі іноземного озброєння, які залежатимуть від стратегії розвитку Збройних сил. Україна офіційно є учасником цієї місії, має там кілька генеральських та офіцерських посад. Це означає, що в рамках місії буде проводитися спільна щоденна робота, посилена та покращена координація. Вже зараз всі союзники, включаючи Україну, відіграють у цьому однаково важливу роль".
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.
Росія системно атакує Київ та інші великі міста України не лише заради завдання безпосередньої шкоди. Москва намагається зірвати розвиток українського оборонно-промислового комплексу, послабити логістику та створити внутрішню нестабільність, яка могла б вплинути на політичну ситуацію в державі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія може залучити на свою територію від 30 до 50 тисяч громадян Північної Кореї.
Росія може не чекати осені, щоб розгорнути нову масштабну кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що завершення війни залежатиме не стільки від окремих дипломатичних рішень, скільки від здатності Росії підтримувати власну військову машину.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін не може здобути реальної перемоги у війні проти України, тому намагається створити для російського суспільства хоча б видимість успіху.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна проти України триває не через відсутність можливостей для її завершення, а через небажання Росії припиняти агресію.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.