НАТО частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України – Стефанішина
Командування НАТО з безпекової допомоги й тренування для України вже частково перебрало на себе координацію військової допомоги для України. Про це розповіла віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - міністр юстиції України Ольга Стефанішина.
За її словами, допомога вийде на повну потужність вже у лютому 2025 року за участі українських фахівців. "Ми не обговорювали наступне засідання у форматі "Рамштайну", але говорили про запуск місії. Це один з ключових проєктів, який був започаткований в ході саміту у Вашингтоні. Ми підбили підсумки підготовки місії та вже сформовані її спроможності. Вона може повністю запрацювати вже у лютому 2025 року. Для мене це особливо важливо, тому що ця місія вже перейняла частково координацію допомоги на себе, і це створює достатні умови, щоб Україна могла відчувати себе більш-менш спокійно", - заявила Стефанішина.
Чиновниця зазначила, що нове командування НАТО має кілька складових, включаючи військово-цивільну місію, яка координує надання військової допомоги, відповідно до потреб України, координацію тренувань для українських військовослужбовців. Також воно займається розробкою спільно із українськими партнерами нового бачення сектору безпеки й оборони та структури Сил оборони України, відповідно до стандартів НАТО та до реалій війни. Вона додала: "Це стосується також визначення пріоритетів з розвитку українських оборонно-промислових спроможностей і закупівлі іноземного озброєння, які залежатимуть від стратегії розвитку Збройних сил. Україна офіційно є учасником цієї місії, має там кілька генеральських та офіцерських посад. Це означає, що в рамках місії буде проводитися спільна щоденна робота, посилена та покращена координація. Вже зараз всі союзники, включаючи Україну, відіграють у цьому однаково важливу роль".
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.