НАТО підтримає Україну навіть в умовах пандемії COVID-19, – представниця Альянсу Вінета Клейне
У Києві 11 грудня відбулась конференція щодо співпраці України та НАТО. Через онлайн-включення на форумі із заявою виступила директорка Центру інформації та документації НАТО.
Пресконференція на тему: "Україна-НАТО. Підсумки року: перспективи та очікування" відбулася у столиці за організації ГО "Ліга Україна-НАТО". Вінета Клейне, директорка Центру інформації та документації НАТО, прокоментувала співпрацю України та НАТО в умовах коронокризи.
"Це був складний рік, і пандемія змінила наше життя так, як ми не могли собі уявити ще рік тому. Відповідно НАТО, як і інші організації, змушена була пристосуватися та бути максимально гнучкою. Незважаючи на COVID-19 та запроваджені заходи безпеки охорони здоров’я, відносини між Україною та НАТО залишаються динамічними протягом усього року", – повідомила Вінета Клейне.
Також Клейне зазначила, що протягом року відбулось кілька двосторонніх зустрічей та консультації. Директорка Центру інформації та документації НАТО нагадала про початок грудня, коли міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО для обговорення ситуації з безпекою у Чорноморському регіоні.
"Тоді міністри домовилися про подальші кроки для покращення нашої ситуативної обізнаності в регіоні та посилення діалогу з Україною. Під час зустрічі міністри закордонних справ Альянсу підтвердили свою підтримку територіальної цілісності та суверенітету України та домовились посилити політичну та практичну підтримку України. Здійснення Україною основних реформ вітаються членами Альянсу, і Представництво НАТО в Україні повністю підтримує Україну в цьому процесі", – підсумувала Вінета Клейне.
Учасниками форуму стали: Сергій Джердж, голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Іван Заєць, ексглава постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат України попередніх скликань; Ольга Гресько, доцент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка; Ганна Залізняк, директорка Департаменту соціологічного моніторингу розвитку міста, Олег Кокошинський, Атлантична рада України; Дмитро Дмитрук, директор Центру соціального моніторингу. Також завдяки скайп-включенню виступили представники Громадської Ліги Україна-НАТО в Ужгороді, Сумах, Чернігові, Одесі, Миколаєві, Луцьку.
Раніше ASPI news писало, що НАТО допоможе Україні у боротьбі з російською агресією на Донбасі. Також повідомлялось, що представниця Альянсу назвала умови членства для України.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.