НАТО планує змінити стратегію щодо Росії – ЗМІ
Наступного тижня міністри оборони країн НАТО зберуться на зустріч заради переосмислення політики альянсу щодо Росії у відповідь на загрозу, що надходить від Кремля. Про це повідомило Politico.
Видання зазначає, що відносини між НАТО і Росією досягли дна після початку повномасштабної війни в Україні. НАТО назвало Росію "найзначнішою і прямою загрозою безпеці союзників". Кремль стверджує, що розширення НАТО на схід являє собою екзистенціальну загрозу.
Однак, незважаючи на зміну тону, НАТО, як і раніше, зберігає "Основоположний акт" з Росією. Це документ, підписаний 1997 року, через шість років після розпаду Радянського Союзу, в якому йдеться про спільну мету - "побудувати стабільну, мирну і нерозділену Європу".
Рада Росія-НАТО - орган, створений після холодної війни для співробітництва з питань безпеки та спільних проєктів - не збиралася з 2022 року. Відносини з Росією неухильно погіршувалися протягом багатьох років. "Країни НАТО зараз намагаються "окреслити різні елементи стратегії щодо Росії і просувати дебати всередині альянсу, які виводять нас на такі теми, як майбутнє основоположного акта НАТО-Росія... Настав час розробити нову стратегію з точки зору конкретних позицій союзників", - цитує видання слова неназваного високопоставленого представника уряду США.
За його словами, поки що немає проєкту нової стратегії, оскільки основна увага приділяється збору думок 32 країн НАТО. Зазначається, що виникають розбіжності з приводу того, наскільки далеко має зайти НАТО, щоб створити нові правила у відносинах із Росією. За словами одного з дипломатів НАТО, деякі члени альянсу побоюються, що дуже агресивна нова стратегія може стати "сигналом", який дестабілізує Росію.
Крім того, виникає питання щодо Угорщини та Словаччини - двох країн НАТО, які йдуть наперекір решті членів альянсу, продовжуючи підтримувати контакти з Кремлем і вважаючи стратегічно важливою взаємодію з Росією.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.