НАТО планує змінити стратегію щодо Росії – ЗМІ
Наступного тижня міністри оборони країн НАТО зберуться на зустріч заради переосмислення політики альянсу щодо Росії у відповідь на загрозу, що надходить від Кремля. Про це повідомило Politico.
Видання зазначає, що відносини між НАТО і Росією досягли дна після початку повномасштабної війни в Україні. НАТО назвало Росію "найзначнішою і прямою загрозою безпеці союзників". Кремль стверджує, що розширення НАТО на схід являє собою екзистенціальну загрозу.
Однак, незважаючи на зміну тону, НАТО, як і раніше, зберігає "Основоположний акт" з Росією. Це документ, підписаний 1997 року, через шість років після розпаду Радянського Союзу, в якому йдеться про спільну мету - "побудувати стабільну, мирну і нерозділену Європу".
Рада Росія-НАТО - орган, створений після холодної війни для співробітництва з питань безпеки та спільних проєктів - не збиралася з 2022 року. Відносини з Росією неухильно погіршувалися протягом багатьох років. "Країни НАТО зараз намагаються "окреслити різні елементи стратегії щодо Росії і просувати дебати всередині альянсу, які виводять нас на такі теми, як майбутнє основоположного акта НАТО-Росія... Настав час розробити нову стратегію з точки зору конкретних позицій союзників", - цитує видання слова неназваного високопоставленого представника уряду США.
За його словами, поки що немає проєкту нової стратегії, оскільки основна увага приділяється збору думок 32 країн НАТО. Зазначається, що виникають розбіжності з приводу того, наскільки далеко має зайти НАТО, щоб створити нові правила у відносинах із Росією. За словами одного з дипломатів НАТО, деякі члени альянсу побоюються, що дуже агресивна нова стратегія може стати "сигналом", який дестабілізує Росію.
Крім того, виникає питання щодо Угорщини та Словаччини - двох країн НАТО, які йдуть наперекір решті членів альянсу, продовжуючи підтримувати контакти з Кремлем і вважаючи стратегічно важливою взаємодію з Росією.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.