НАТО вбачає небезпеку в "мирному плані" Трампа – Рютте
Генсек НАТО Марк Рютте попередив Дональда Трампа, що США зіткнуться з "жахливою загрозою" з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї, якщо Україна буде змушена піти на поступки, щоб припинити війну з Росією. Про це він заявив в інтерв'ю для Financial Times.
Рютте наголосив, що Україні потрібна "добра угода", і закликав США продовжувати військову підтримку. його словами, примус України до невигідного миру призведе тільки до того, що вороги Заходу "зрадіють" і почнуть планувати свої власні напади.
Рютте додав, що між Росією, Китаєм, Північною Кореєю та Іраном існують глибокі військові та економічні зв'язки, а взаємні постачання зброї та грошей підживлюють війни в Україні та на Близькому Сході.
Він також додав, що посилення військової підтримки України напередодні можливих мирних переговорів важливіше, ніж обговорення того, коли Україні може бути запропоновано членство в НАТО. "Найголовніше нині - переконатися, що, коли Зеленський вирішить почати мирні переговори, він зможе зробити це з позиції сили. Для мене це зараз пріоритет номер один", - підсумував Рютте.
Міністр закордонних справ Росії заявив, що Вашингтон відкрито демонструє небажання вести діалог, перекладаючи відповідальність на Київ і союзників, тоді як Москва намагається показати готовність до контактів.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на засіданні Радбезу, де назвав Малy Токмачку «не просто глухим кутом для Росії».
Бізнесмен Тимур Міндіч кинув виклик президенту: у Верховному Суді України стартує справа проти Володимира Зеленського, де позивач вимагає скасувати президентський указ про санкції. Це перший випадок, коли відомий підсанкційний підприємець напряму атакує рішення глави держави.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Міністр закордонних справ Росії заявив, що Вашингтон відкрито демонструє небажання вести діалог, перекладаючи відповідальність на Київ і союзників, тоді як Москва намагається показати готовність до контактів.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив на засіданні Радбезу, де назвав Малy Токмачку «не просто глухим кутом для Росії».
Бізнесмен Тимур Міндіч кинув виклик президенту: у Верховному Суді України стартує справа проти Володимира Зеленського, де позивач вимагає скасувати президентський указ про санкції. Це перший випадок, коли відомий підсанкційний підприємець напряму атакує рішення глави держави.
Глава держави наголосив на необхідності єдності парламенту й уряду в умовах війни, а також окреслив пріоритети для найближчих місяців.