Найбільший фейк "Талібану": політолог пояснив, як допомогти Афганістану у дотриманні прав людини (Відео)
Повага до демократії в Афганістані - це найбільший фейк, які зараз ми можемо чути в ЗМІ. Про це заявив кандидат політичних наук, Дмитро Гаврилюк.
У столиці в п'ятницю, 17 серпня, відбулась пресконференція на тему: "Виклики демократії у ХХІ столітті". За словами працівника Національного педагогічного університет імені Михайла Драгоманова, демократії в Афганістані наразі немає.
"І я говорю не тільки про політичні права, а і про права людини, права жінок. Ідеальним варіантом було би, якщо "Талібан" перебував під тиском та моніторингом колективного демократичного Заходу. Ми бачимо, що Російська Федерація всіма руками та ногами готова визнати "Талібан" офіційною організацією, хоча наразі це слово є забороненим в РФ. Також не можна виключати, що частина європейських країн визнають "Талібан" офіційно. Якщо "Талібан" почнуть визнавати офіційно, то це стане зламом матриці та гібридизації демократії в світі", – наголосив Дмитро Гаврилюк, кандидат політичних наук.
За словами політична експерта, демократія для мусульманських країн може стати рятівним колом. Однак нав’язувати силою такий державний та політичний устрій для людей Сходу просто неможливо, адже принести демократію через ультиматум - це вже не демократія.
Зазначимо, що організатором події стала Асоціація громадських організацій "Вільна нація". Повідомляє кореспондент агентства ASPI news.
Раніше ASPI news писало, що Абдулвахаб Дарвіш, голова ГО "Альянс народів", прокоментував можливість демократії на ближньому Сході та зокрема в Афганістані. За словами експерта, існування демократії в таких районах – це щось із області фантастики.
Також на заході виступив ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він назвав головні напрямки діяльності нової адміністрації президента США Джо Байдена.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що спеціальний міжнародний трибунал для розгляду злочину агресії Росії проти України розміщуватиметься в Нідерландах.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.
Президент Росії Володимир Путін настільки зосередився на війні проти України, що фактично перестав звертати увагу на внутрішні проблеми власної країни.
Міністерство оборони України розпочало масштабну дипломатичну кампанію із посилення протиповітряної оборони.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що" війна Росії проти України наближається до одного з найважливіших етапів, який може визначити її подальший перебіг.
Президент України Володимир Зеленський, заявивши про готовність дати Росії 40 днів для ухвалення рішення щодо припинення війни, фактично окреслив часовий проміжок, протягом якого українські Сили оборони мають максимально посилити військовий тиск на окупаційні сили.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію проти російської військової авіації, вдруге за тиждень атакувавши стратегічний аеродром на території РФ.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що спеціальний міжнародний трибунал для розгляду злочину агресії Росії проти України розміщуватиметься в Нідерландах.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.