"Неможливо було не помітити свастику на Банковій", – нардепка Верещук про позачергове засідання Верховної Ради 30 березня (Відео)
Погром будівлі Офісу президента увечері 20 березня не є достатньою підставою для позачергового засідання, вважає представниця "Слуги народу" Ірина Верещук. Але нардепка переконана, що активісти зробили все, щоб влада помітила саме форму протесту.
"Я політик, тому не знайома ні з фактами, ні з аргументами слідства щодо осіб, затриманих після акції на Банковій, – зазначила Верещук. – Іншого виходу, ніж довіряти суду, у мене немає. Ми вважаємо, що у нас є правоохоронна система, бо постійно, коли нам не подобається якесь рішення суду, навіть запобіжний захід, одразу говорити про необхідність поміняти усіх суддів, недоречно. Цей процес не потрібно занадто політизувати".
Учасники акції 20 березня наголошують на те, що влада звертає увагу не на зміст, а на форму протесту на Банковій. Бо вони вимагали конкретні дії у вигляді звільнення Генпрокурора, припинення політичних переслідувань активістів тощо.
"Учасники акції зробили все від них залежне, щоб влада звернула увагу саме на форму протесту, а не його зміст, – підкреслила Верещук. – Кілограми фарби, свастика, побиті шибки, феєрверки, спроби підпалу будівлі… Вибачте, але не звернути увагу на таку форму було неможливо. Якщо домагатися прямого щирого діалогу щодо справедливості та реформи судової системи саме у такій спосіб, то вони дуже помиляються. Подібні безпрецедентні та гротескні спроби тиску можуть сприйматися лише негативно. Саме це й сталося. Мені здається, що організатори цього дійства дещо прорахувалися".
Раніше Верещук відреагувала на експеримент нардепа Качури із сенсорною кнопкою. Також нардепка спрогнозувала можливість усунення президента з посади.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.