Німеччина буде співголовою: Кулеба оцінив майбутнє Кримської Платформи
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував діяльність "Кримської Платформи". Німеччина згодом стане співголовою міжнародної структури.
Наразі тривають перемовини щодо цього питання. Про це 18 січня повідомив очільнки відомства на спільній пресконференції із головою МЗС Німеччини Анналеною Бербок.
Дипломат зазначив, що йде дискусія відповідно до завдань. Раніше МЗС запропонувало партнерам очолити в рамках Кримської платформи один із п'яти напрямків її роботи.
Кулеба оцінив перспективи діяльності Кримської Платформи на чолі з ФРН. Саме Берлін може стати рушійним фактором для реалізації необхідного план із відновлення міжнародного права. У Москві категорично відкинули ініціативу щодо обговорення деокупацїі Криму та засудили усіх учасників Кримської Платформи, які вперше зібралися у цьому форматі у серпні 2021 року.
ASPI news повідомляло, "Кримська Платформа" просуватиметься в ООН і ОБСЄ. Визнанням Кримськотатарської автономії опікуватиметься "Кримська Платформа".
На завершення 2025 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до продовження підтримки України, попереджаючи, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
Для атак по українських об'єктах Росія використовує дані космічної розвідки, зокрема з китайських супутників. Про це свідчить посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які і можуть надавати такі дані.
Росія вимагатиме суттєвих змін до проєкту "мирного плану", узгодженого Україною і США. Про це повідомило Bloomberg після спілкування з "наближеним до Кремля джерелом".
Президент України Володимир Зеленський 24 грудня повідомив, що для розв'язання спірного питання територій у проєкті мирної угоди є кілька варіантів, один із яких — демілітаризована "вільна економічна зона" в східних українських областях.
Один з пунктів плану закінчення війни, який Україна розробила разом з США, стосується питання територій і наразі є кілька можливих варіантів його вирішення, розповів під час зустрічі з журналістами президент України Володимир Зеленський.
За час повномасштабної війни Росія завдала Україні збитків на майже трильйон доларів. Тож після завершення війни доведеться шукати кошти на відновлення української економіки, відбудову пошкоджених районів та регіонів, а також на вирішення гуманітарних питань.
Якщо Росія після підписання угоди про припинення війни знову нападе на Україну, США та країни-члени НАТО нададуть нашій державі гарантії безпеки, які віддзеркалюватимуть статтю 5 Північноатлантичного договору про взаємну оборону.
Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією.
Україна має провести вибори президента "якомога швидше" після підписання мирної угоди з РФ. Про це президент Володимир Зеленський заявив під час розмови з журналістами.
Україна і США розробили документ щодо відновлення та економічного розвитку – "Дорожню карту процвітання України", в якому передбачені всі ключові елементи угоди про інвестиції та майбутнє відновлення країни.
На завершення 2025 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав до продовження підтримки України, попереджаючи, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
Для атак по українських об'єктах Росія використовує дані космічної розвідки, зокрема з китайських супутників. Про це свідчить посилення контактів Росії з окремими суб’єктами в Китаї, які і можуть надавати такі дані.
Росія вимагатиме суттєвих змін до проєкту "мирного плану", узгодженого Україною і США. Про це повідомило Bloomberg після спілкування з "наближеним до Кремля джерелом".
Президент України Володимир Зеленський 24 грудня повідомив, що для розв'язання спірного питання територій у проєкті мирної угоди є кілька варіантів, один із яких — демілітаризована "вільна економічна зона" в східних українських областях.