Німеччина буде співголовою: Кулеба оцінив майбутнє Кримської Платформи
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував діяльність "Кримської Платформи". Німеччина згодом стане співголовою міжнародної структури.
Наразі тривають перемовини щодо цього питання. Про це 18 січня повідомив очільнки відомства на спільній пресконференції із головою МЗС Німеччини Анналеною Бербок.
Дипломат зазначив, що йде дискусія відповідно до завдань. Раніше МЗС запропонувало партнерам очолити в рамках Кримської платформи один із п'яти напрямків її роботи.
Кулеба оцінив перспективи діяльності Кримської Платформи на чолі з ФРН. Саме Берлін може стати рушійним фактором для реалізації необхідного план із відновлення міжнародного права. У Москві категорично відкинули ініціативу щодо обговорення деокупацїі Криму та засудили усіх учасників Кримської Платформи, які вперше зібралися у цьому форматі у серпні 2021 року.
ASPI news повідомляло, "Кримська Платформа" просуватиметься в ООН і ОБСЄ. Визнанням Кримськотатарської автономії опікуватиметься "Кримська Платформа".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.