Обстріл прикордонного знаку між Україною та Білоруссю: політолог висунув версії інциденту
У середу, 15 вересня, Державний прикордонний комітет Білорусі повідомив, що білоруський прикордонний знак на ділянці Пінського загону був обстріляний із території України 11 вересня. Чому білоруси заявили про це лише за чотири дні та, хто може бути причетним до обстрілу, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Виявлено пошкодження прикордонного стовпа та щитка із зображенням Державного герба Республіки Білорусь у вигляді пробоїн від дробу, імовірно, пострілом з мисливської рушниці. Результати проведеної зустрічі з українською стороною показали, що постріли робилися з території України. Триває з’ясування", – ідеться у повідомленні Державного прикордонного комітету.
Нагадаємо, що 13 вересня Олександр Лукашенко заявив про наміри розмістити на кордоні Білорусі з Україною російські зенітно-ракетні комплекси C-400. До того ж у Росії та Білорусі до 16 вересня тривають військові навчання "Захід-2021". У навчаннях беруть участь 200 тисяч військовослужбовців. А головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не виключив, що Росія може провести широкомасштабну агресію проти України, використавши навчання "Захід-2021". Тому інцидент з білоруським прикордонним знаком можна трактувати по-різному.
"По-перше, це може бути білоруською провокацією. Лукашенко свідомо нагнітає антиукраїнську істерію через свої особисті манії та фобії. Мету такого нагнітання зрозуміти поки що складно. Невже Лукашенко дійсно дійде до повноцінних збройних провокацій та розв'язання локального конфлікту? По-друге, обстріл могли організувати росіяни. Наразі Кремль відновлює ескалацію з Україною. На українсько-білоруському кордоні вже з'явилися комплекси С-400, проходять спільні з білорусами навчання "Захід-2021". Тому Москва помалу створює легенду, що "війська та важка зброя підтягується суто для захисту кордонів Білорусі від агресивно налаштованих українців". По-третє, не виключено, що знак пошкодив хтось з місцевих мешканців з якихось особистих мотивів", – прокоментував Голобуцький.
ПолітикаУ Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
ПолітикаРосія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
ПолітикаРосія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
ПолітикаУкраїна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
ПолітикаРейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
ПолітикаРосія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
ПолітикаРосія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
ПолітикаУ Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
ПолітикаРосія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
ПолітикаРосія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
ПолітикаУкраїна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.