Очільниця Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ зі скандалом йде з посади
Очільниця Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства охорони здоров'я Ірина Литовченко йде з посади.
"Вчора вони перейшли межу, яку я для себе ставила. До кінця року я залишу міністерство разом із практично усією своєю командою. Причина — ціннісні й світоглядні розбіжності, які роблять неможливою подальшу роботу в МОЗ", — написала вона у Facebook.
Литовченко розповіла, що напередодні нове керівництво дало доручення "очистити" сайт МОЗ від абсолютно всіх згадок про попередню політичну команду, тобто про Уляну Супрун та її колег. А ввечері того ж дня надійшло наступне доручення: розмістити на Facebook МОЗ повідомлення, нібито відбувся технічний збій і всі новини з сайту зникли випадково й тепер все працює у звичному режимі. За словами Литовченко, це неправда.
"Це відверта брехня, про яку знає все міністерство. Я попередила, що якщо вони примушують мене брехати на сторінці міністерства, на своїй сторінці і розповім правду", — написала Литовченко.
"Вранці це добили "офіційним" повідомленням про технічні роботи на сайті, яке повісили вчорашньою датою. Але в адмінці видно, що повідомлення опубліковано вже після новин, які ми вішали на сайт вдень", — додала Литовченко.
Жінка переконана, що з приходом нової команди у МОЗ вже 3 місяці немає затвердженого розподілу повноважень між заступниками міністра.
Як повідомляє Громадське, 5 грудня з сайту МОЗ зникли всі згадки про колишню очільницю Уляну Супрун та її заступників — Павла Ковтонюка Олександра Лінчевського, Ольгу Стефанишину та Романа Ілика, а також колишнього голову Національної служби здоров’я України Олега Петренка.
Супрун зауважила, що це сталося за кілька годин після того, як вона розкритикувала у Facebook політику нинішнього уряду та теперішню команду МОЗ.
Увечері 5 грудня матеріали зі згадками про Супрун та її команду повернули, а у Facebook МОЗ вийшла заява про технічні роботи.
"Сьогодні з’явилась неправдива інформація про те, що керівництво Міністерства охорони здоров’я видало наказ прибрати з офіційного сайту прізвища попередніх очільників установи. Рішуче наголошуємо, що ця інформація є фейком і не відповідає дійсності... Сьогодні протягом дня на сайті МОЗу проводяться технічні роботи, що могло викликати збій деяких даних на серверах", — йшлося у повідомленні.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.