Очільниця Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ зі скандалом йде з посади
Очільниця Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства охорони здоров'я Ірина Литовченко йде з посади.
"Вчора вони перейшли межу, яку я для себе ставила. До кінця року я залишу міністерство разом із практично усією своєю командою. Причина — ціннісні й світоглядні розбіжності, які роблять неможливою подальшу роботу в МОЗ", — написала вона у Facebook.
Литовченко розповіла, що напередодні нове керівництво дало доручення "очистити" сайт МОЗ від абсолютно всіх згадок про попередню політичну команду, тобто про Уляну Супрун та її колег. А ввечері того ж дня надійшло наступне доручення: розмістити на Facebook МОЗ повідомлення, нібито відбувся технічний збій і всі новини з сайту зникли випадково й тепер все працює у звичному режимі. За словами Литовченко, це неправда.
"Це відверта брехня, про яку знає все міністерство. Я попередила, що якщо вони примушують мене брехати на сторінці міністерства, на своїй сторінці і розповім правду", — написала Литовченко.
"Вранці це добили "офіційним" повідомленням про технічні роботи на сайті, яке повісили вчорашньою датою. Але в адмінці видно, що повідомлення опубліковано вже після новин, які ми вішали на сайт вдень", — додала Литовченко.
Жінка переконана, що з приходом нової команди у МОЗ вже 3 місяці немає затвердженого розподілу повноважень між заступниками міністра.
Як повідомляє Громадське, 5 грудня з сайту МОЗ зникли всі згадки про колишню очільницю Уляну Супрун та її заступників — Павла Ковтонюка Олександра Лінчевського, Ольгу Стефанишину та Романа Ілика, а також колишнього голову Національної служби здоров’я України Олега Петренка.
Супрун зауважила, що це сталося за кілька годин після того, як вона розкритикувала у Facebook політику нинішнього уряду та теперішню команду МОЗ.
Увечері 5 грудня матеріали зі згадками про Супрун та її команду повернули, а у Facebook МОЗ вийшла заява про технічні роботи.
"Сьогодні з’явилась неправдива інформація про те, що керівництво Міністерства охорони здоров’я видало наказ прибрати з офіційного сайту прізвища попередніх очільників установи. Рішуче наголошуємо, що ця інформація є фейком і не відповідає дійсності... Сьогодні протягом дня на сайті МОЗу проводяться технічні роботи, що могло викликати збій деяких даних на серверах", — йшлося у повідомленні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.