Одинадцять політв’язнів Кремля удостоєні стипендії імені Лук'яненка
Ще 11 українцям, яких Росія незаконно утримує в неволі за їхню громадсько-політичну позицію, виплатять стипендію імені Левка Лук’яненка.
Відповідне рішення Кабінет міністрів України ухвалив 19 червня, повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Стипендія у розмірі 3-х прожиткових мінімумів виплачуватиметься протягом усього строку незаконного утримання, а також рік після звільнення.
Розроблений МТОТ і затверджений урядом проект указу президента про призначення стипендій буде передано президенту Володимиру Зеленському.
Після остаточного рішення, МТОТ забезпечить необхідні виплати.
Міністр із питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш сказав: "Рішенням про підтримку ініціативи МТОТ щодо виплати стипендій бранцям Кремля Уряд вкотре демонструє, що Україна – правова держава і піклується про своїх громадян, де б вони не знаходились".
Відзначається, що це вже вдруге уряд схвалює проект указу президента щодо отримання державних стипендій імені Левка Лук’яненка, запроваджених 7 грудня 2018 року Петром Порошенком.
17 травня 2019 року такі стипендії президент Порошенко призначив 6-м українцям: Володимиру Балуху, Миколі Семені, Олегу Сенцову й Роману Сущенку – на весь період затримання і ще на рік після звільнення; Ільмі Умерову й Ахтему Чийгозу – на 1 рік.
МТОТ уже розпочало здійснення виплат цим особам.
Раніше активістці Катерині Гандзюк посмертно присудили щорічну міжнародну премію Ukrainian ID Awards "за незламне прагнення до справедливості та громадянську гідність".
Про це повідомляється на сайті премії.
Церемонія нагородження лауреатів премії відбулася в Каневі на Тарасовій горі в рамках Міжнародного економічно-гуманітарного форуму Ukrainian ID.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.