Окупанти в Криму заявили про націоналізацію майна Меджлісу
Про це повідомляють "Крим.Реалії".
Зазначається, що напередодні така ініціатива прозвучала на Курултаї (національному з'їзді) мусульман Криму, скликаному російським ДУМК у суботу 27 жовтня.
Повідомляється, що перелік об'єктів власності Меджлісу кримськотатарського народу в Криму, про який йдеться, не оголосили.
Аксьонов уточнив, що "націоналізація" в Криму в даний час не проводиться, але у відношенні до власності Меджлісу кримськотатарського народу "відповідні заходи повинні бути вжиті".
У свою чергу лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що після деокупації півострова все майно буде повернуто.
"Значна частина нерухомості була придбана на пожертви наших співвітчизників, переважно, в Туреччині, а також з США та Румунії. Вони вносили внески не для маріонеток Кремля, а для представницького органу свого народу", - розповів Джемілєв.
"У міжнародних судах будуть відповідати не маріонетки, а Росія. Все, що у нас будуть забирати - ми сприймаємо спокійно. Після повернення Криму - все буде відновлено", - додав він.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.
Президент Росії Володимир Путін настільки зосередився на війні проти України, що фактично перестав звертати увагу на внутрішні проблеми власної країни.
Міністерство оборони України розпочало масштабну дипломатичну кампанію із посилення протиповітряної оборони.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що" війна Росії проти України наближається до одного з найважливіших етапів, який може визначити її подальший перебіг.
Президент України Володимир Зеленський, заявивши про готовність дати Росії 40 днів для ухвалення рішення щодо припинення війни, фактично окреслив часовий проміжок, протягом якого українські Сили оборони мають максимально посилити військовий тиск на окупаційні сили.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію проти російської військової авіації, вдруге за тиждень атакувавши стратегічний аеродром на території РФ.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про успішне ураження кількох електропідстанцій на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.