Операція українців у Курській області створила для Путіна стратегічну проблему – голова Військового комітету НАТО Бауер
Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер вважає, що операція українських військових у Курській області Російської Федерації створила для Путіна стратегічну проблему.
Таку оцінку він дав в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", оцінюючи перебіг подій на полі бою. Бауер вважає, що на сьогодні в обох сторін однакові проблеми. "Перша - це кадрова. Обидві сторони шукають нових солдатів. Потім вам потрібно навчити цих солдатів, це друге питання, над яким працюють обидві сторони. Але росіяни в перші два роки війни втратили багато людей, багато старших офіцерів, які могли б навчати цих солдатів. Україні ж допомагають 50 країн світу, і тому навчання частково відбувається за допомогою інших країн. І по-третє, обидві країни шукають нових можливостей і більше боєприпасів", - пояснив він свою думку. "І тут Україні допомагають 50 країн, тоді як Росія збільшила свій оборонний потенціал до рівня військової економіки та отримує допомогу від таких сумнівних країн, як Іран і Північна Корея, а також непряму допомогу від Китаю. Отже, обидві сторони мають схожі проблеми і працюють над ними", - додав Бауер.
Очільник ВК НАТО також прогнозує, що "коли буде найвідповідніший момент - і це оцінка - росіяни спробують наступати, а Україна розглядатиме контрнаступи". "Курськ - це гарний приклад, де проводився контрнаступ, і куди вторглася Україна. Вперше з 1941 року іноземна держава опинилася на російській землі! Це стратегічна проблема для Росії. І це також створює операційні проблеми для Росії через логістичні лінії, що проходять через Курськ", - констатував Бауер.
Водночас він зазначив, що в результаті курського контрнаступу для України "є низка успіхів", хоча "деякі речі відбуваються, найімовірніше, не так, як планувалося, як задумано". "Можливо, Україна очікувала відведення додаткових військ із Донбасу в Курську область. І це не так сталося, як, напевно, всі думали", - вважає глава ВК.
Бауер також пояснив, що на операцію в Курській області РФ потрібно "дивитися багатошарово: на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях". "Якщо дивитися на стратегічному рівні, то Україна створює для Росії стратегічну дилему. Коли Путін каже, що він захищає батьківщину, він у цьому не має успіху, тому що Україна зараз у Росії. Це погано. Тому я вважаю, що це розумний крок України. Також це призвело до дискусії в Росії про те, "що ми будемо робити з цим", "ми будемо переорієнтуватися з Донбасу на Курськ чи ні?". Я вважаю, що стратегічна дилема все ще існує, тому що ця історія для Путіна погана. Але поки що він дозволяє цьому тривати, не змінюючи своїх пріоритетів", - сказав він.
Водночас глава ВК констатував, що на Донбасі росіяни "повільно з великими втратами просуваються вперед". "Це не величезні досягнення, але це досягнення. І Україна продовжує дуже мужньо і здебільшого дуже ефективно захищатися", - сказав він. "Отже, повертаючись до питання про можливий розвиток, я б сказав, що рухів мало. Але все залежить від того, як ви вирішите три проблеми, які я зазначив раніше. В Україні та в Росії. І тому я продовжуватиму наполягати на дискусії щодо оборонних виробничих потужностей у нашій частині світу, які необхідно серйозно нарощувати не тільки для того, щоб продовжувати підтримувати Україну, а й для збільшення наших власних можливостей", - констатував Бауер.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.