Операція українців у Курській області створила для Путіна стратегічну проблему – голова Військового комітету НАТО Бауер
Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер вважає, що операція українських військових у Курській області Російської Федерації створила для Путіна стратегічну проблему.
Таку оцінку він дав в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", оцінюючи перебіг подій на полі бою. Бауер вважає, що на сьогодні в обох сторін однакові проблеми. "Перша - це кадрова. Обидві сторони шукають нових солдатів. Потім вам потрібно навчити цих солдатів, це друге питання, над яким працюють обидві сторони. Але росіяни в перші два роки війни втратили багато людей, багато старших офіцерів, які могли б навчати цих солдатів. Україні ж допомагають 50 країн світу, і тому навчання частково відбувається за допомогою інших країн. І по-третє, обидві країни шукають нових можливостей і більше боєприпасів", - пояснив він свою думку. "І тут Україні допомагають 50 країн, тоді як Росія збільшила свій оборонний потенціал до рівня військової економіки та отримує допомогу від таких сумнівних країн, як Іран і Північна Корея, а також непряму допомогу від Китаю. Отже, обидві сторони мають схожі проблеми і працюють над ними", - додав Бауер.
Очільник ВК НАТО також прогнозує, що "коли буде найвідповідніший момент - і це оцінка - росіяни спробують наступати, а Україна розглядатиме контрнаступи". "Курськ - це гарний приклад, де проводився контрнаступ, і куди вторглася Україна. Вперше з 1941 року іноземна держава опинилася на російській землі! Це стратегічна проблема для Росії. І це також створює операційні проблеми для Росії через логістичні лінії, що проходять через Курськ", - констатував Бауер.
Водночас він зазначив, що в результаті курського контрнаступу для України "є низка успіхів", хоча "деякі речі відбуваються, найімовірніше, не так, як планувалося, як задумано". "Можливо, Україна очікувала відведення додаткових військ із Донбасу в Курську область. І це не так сталося, як, напевно, всі думали", - вважає глава ВК.
Бауер також пояснив, що на операцію в Курській області РФ потрібно "дивитися багатошарово: на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях". "Якщо дивитися на стратегічному рівні, то Україна створює для Росії стратегічну дилему. Коли Путін каже, що він захищає батьківщину, він у цьому не має успіху, тому що Україна зараз у Росії. Це погано. Тому я вважаю, що це розумний крок України. Також це призвело до дискусії в Росії про те, "що ми будемо робити з цим", "ми будемо переорієнтуватися з Донбасу на Курськ чи ні?". Я вважаю, що стратегічна дилема все ще існує, тому що ця історія для Путіна погана. Але поки що він дозволяє цьому тривати, не змінюючи своїх пріоритетів", - сказав він.
Водночас глава ВК констатував, що на Донбасі росіяни "повільно з великими втратами просуваються вперед". "Це не величезні досягнення, але це досягнення. І Україна продовжує дуже мужньо і здебільшого дуже ефективно захищатися", - сказав він. "Отже, повертаючись до питання про можливий розвиток, я б сказав, що рухів мало. Але все залежить від того, як ви вирішите три проблеми, які я зазначив раніше. В Україні та в Росії. І тому я продовжуватиму наполягати на дискусії щодо оборонних виробничих потужностей у нашій частині світу, які необхідно серйозно нарощувати не тільки для того, щоб продовжувати підтримувати Україну, а й для збільшення наших власних можливостей", - констатував Бауер.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.