Опозиція побоюється надмірної концентрації влади в руках президента
15 січня у порядок денний Верховної Ради було поставлено законопроєкт про децентралізацію влади, поданий президентом Володимиром Зеленським.
Всі опозиційні фракції називають цей документ небезпечним і відмовляються його підтримувати, передає кореспондент ASPI.
Основне побоювання у народних депутатів викликає ініціатива впровадження інституту префектів - затверджених президентом людей, які на місцях будуть контролювати дії місцевої влади аж до призупинення та скасування рішень мерів і депутатів місцевих рад.
"Очевидно, що ми даємо багато нових повноважень місцевому самоврядуванню. Чи будуть помилки в громадах? Будуть. Тому контроль потрібен, - пояснює ASPI народний депутат Роман Лозинський ("Голос "). - Але велике питання в тому, які повноваження будуть у префектів. Зараз у монобільшості з'явилася можливість 226 голосами ввести феодалізм, а всіх префектів зробити своїми ручними князьками, які будуть припиняти дію всіх обраних людьми мерів і депутатів. Це дуже небезпечно".
За словами Лозинського, широкі повноваження префектів прописані надто нечітко і нове законодавство може зробити необмеженими. В цьому випадку префект підміняє собою представників місцевого самоврядування і робить залежною від себе місцеву владу на рівні громад.
"Фактично, це "наглядачі", - стверджує депутат. - Це централізація влади. Уже зараз президент має безпосередній вплив на генпрокурора, уряд, Верховну Раду і не боїться говорити про це публічно. А завтра ми отримаємо такий самий вплив на владу в півтора тисячах майбутніх громад".
Україна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
Російські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.
Втрати Росії в особовому сладі з початку повномасштабної війни в Україні становлять 1,3 мільйона військових. Про це заявив на брифінгу посадовець НАТО, повідомило DW.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабу.
Президент України Володимир Зеленський повідомив президенту Франції Еммануелю Макрону, що з росіянами треба вибудовувати не просто діалог, а чинити на них тиск.
Генсек НАТО Марк Рютте після візиту в Київ, який відбувся 3 лютого, переконався в незламності України. Він заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін намагається зламати сусідню країну, проте зробити це йому не вдасться.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить усе, щоб бути технічно готовою до вступу в Європейський Союз до 2027-го року. Він також наголосив, що хоче отримати конкретну дату, коли наша країна зможе приєднатися до союзу.
Президент Володимир Зеленський заперечив можливість приїзду до Росії задля проведення там мирних перемовин. Причина відмови – це те, що РФ є агресором, і саме Москва розв'язала повномасштабну неспровоковану війну.
Україна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
Російські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.