Орбан назвав три питання, які задав Путіну про війну в Україні
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розповів, що під час зустрічі з правителем Росії Володимиром Путіним поставив йому три питання щодо російської агресії проти України.
Таке Орбан сказав на пресконференції з Путіним у Москві. Очільник уряду Угорщини зазначив, що над досягненням миру потрібно працювати і що він обговорив з Путіним "шлях до миру".
Також він назвав три питання, які поставив Путіну:
- Що Путін думає про наявні мирні ініціативи;
- Що він думає припинення вогню і мирні переговори і коли їх можна провести;
- Думка Путіна про післявоєнну систему європейської безпеки.
Відповіді кремлівського правителя на ці питання Орбан не навів. Орбан додав, що це момент, коли "Європа потребує миру", і тому "угорське головування розглядає наступні шість місяців як мирну місію". Прем'єр Угорщини також розповів, що під час своїх поїздок до Москви та Києва зрозумів, що позиції обох сторін стосовно розв'язаної РФ загарбницької війни "є дуже далекими".
Андрій Єрмак постав перед судом у справі про легалізацію сотень мільйонів гривень і заявив, що хоче власним прикладом довести відсутність політичного впливу на правосуддя. Він визнав свої недоліки, але наголосив: браку розуму серед них немає.
Андрій Сибіга під час виступу у Варшаві заявив, що Україна не стане розмінною монетою у чужих геополітичних сценаріях. Він підкреслив, що Київ готовий до миру, але лише справедливого — без поступок агресору і без компромісів щодо суверенітету.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга під час виступу у Польському інституті міжнародних справ заявив, що завершення війни з Росією можливе лише за активної участі Сполучених Штатів. Він підкреслив, що Київ потребує не лише американської зброї, а й політичного тиску Вашингтона на Кремль.
Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що будь-які мирні ініціативи, які передбачають поступки територіями, є неприйнятними для Києва. Україна готова до переговорів лише на основі справедливого миру, який гарантує збереження суверенітету та територіальної цілісності.
Антикорупційні органи України оприлюднили деталі розслідування у справі “Мідас”, яка стосується спроби контролю над виробником зброї FirePoint та можливих корупційних схем у сфері оборонних контрактів.
Рустем Умєров, нинішній секретар Ради нацбезпеки та оборони, отримав статус свідка у справі “Мідас”, яка стосується масштабних корупційних схем у сфері енергетики та оборонних контрактів. НАБУ та САП наголосили, що його дії перевірялися, він надав пояснення, і наразі слідство не висуває йому підозри.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Володимир Путін не відкидає зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, але лише за умови остаточного завершення війни. Москва наголошує, що така зустріч можлива не в столиці Росії, а в іншій точці, яка матиме сенс лише для фіналізації процесу.
Колишня речниця президента України Юлія Мендель потрапила до бази “Миротворець” після інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, де назвала Володимира Зеленського “однією з головних перешкод на шляху до миру”.
Андрій Єрмак різко відкинув інтерв’ю Юлії Мендель, заявивши, що воно принижує Україну та пам’ять загиблих воїнів. Він наголосив, що не має стосунку до скандальних маєтків у Козині, не планує залишати країну й продовжить адвокатську діяльність, водночас допомагаючи військовим.
Андрій Єрмак постав перед судом у справі про легалізацію сотень мільйонів гривень і заявив, що хоче власним прикладом довести відсутність політичного впливу на правосуддя. Він визнав свої недоліки, але наголосив: браку розуму серед них немає.
Андрій Сибіга під час виступу у Варшаві заявив, що Україна не стане розмінною монетою у чужих геополітичних сценаріях. Він підкреслив, що Київ готовий до миру, але лише справедливого — без поступок агресору і без компромісів щодо суверенітету.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга під час виступу у Польському інституті міжнародних справ заявив, що завершення війни з Росією можливе лише за активної участі Сполучених Штатів. Він підкреслив, що Київ потребує не лише американської зброї, а й політичного тиску Вашингтона на Кремль.