Парламентська асамблея ОБСЄ визнала дії Росії геноцидом українського народу
Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі ухвалила резолюцію, в якій визнала дії РФ геноцидом українського народу. Крім того, вказується необхідність деколонізації країни-агресора.
Про це повідомив народний депутат України, голову Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов. Політик уточнив, що відповідна резолюція була ухвалена у день відкриття літньої сесії у Бухаресті. В ній міститься засудження з боку ПА ОБСЄ 10-річної військової агресії Росії проти України.
Так, в документі було визнано дії військово-політичного керівництва РФ та російських Збройних сил у ході повномасштабного вторгнення в Україну - геноцидом українського народу. "Документ також визначає деколонізацію РФ необхідною передумовою для встановлення міцного миру", - розповів член делегації.
Відповідна резолюція, серед іншого, закликає 53 держави-учасниці ОБСЄ докладати зусиль для деокупації Криму та усіх захоплених російськими загарбниками територій України шляхом підтримки Формули миру та Кримської платформи.
Крім того, у резолюції ПА ОБСЄ міститься заклик щодо створення Спеціального трибуналу з метою притягнення до відповідальності російську сторону за злочини, скоєні в ході агресивної війни проти України. Також йдеться про заклик провести на міжнародному та національному рівнях розслідування масових звірств, вбивств, зґвалтувань, скоєних російською армією в Україні, додав нардеп.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.