Парубій відповів Богдану: ми не дозволимо повернутися до "закону Колісніченка-Ківалова"
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій прокоментував заяву керівника Офісу президента Андрія Богдана про надання російській мові статусу регіональної на Донбасі.
Про це 1 липня політик заявив під час засідання Погоджувальної ради ВР.
"Хочу повідомити, що я із здивуванням прочитав інтерв'ю керівника Офісу президента Зеленського – Андрія Богдана, у якому він заявив, що нова команда має намір повернути регіональні мови. Хочу наголосити, що українськи парламент, Верховна Рада зовсім нещодавно прийняла закон про єдину державну мову. Ми не дозволимо повертатися до часів закону Колесніченка-Ківалова, який (під виглядом регіональних мов) мав на меті просто знищити українську мову в Україні", – підкреслив він.
Нагадаємо, глава Офісу президента України Андрій Богдан запропонував у Донецькій і Луганській областях надати російській мові статус регіональної. Водночас він вступив проти другої державної мови в Україні.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
Міністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
Для досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.