Перед другим туром зросла кількість бажаючих змінити місце голосування
В Україні з 7 по 15 квітня правом тимчасово змінити місце голосування на виборах президента скористалися понад 325 тис. громадян, найбільше заяв подано від жителів Донбасу. Про це повідомила голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) України Тетяна Сліпачук в Facebook.
"Відділи ведення Державного реєстру виборців почали прийом (заяв від українців про тимчасову зміну місця голосування - прим. ред.) відразу після оголошення ЦВК результатів голосування 31 березня. Фактично, з 7 по 15 квітня, своїм правом тимчасово змінити місце голосування скористалися 325 тис.
За її словами, найбільшу кількість заяв подано від жителів Донецької (58 968 заяв) та Луганської областей (29 784 заяв). Сліпачук зазначила, що порівняно з процесом зміни місця голосування напередодні першого туру виборів 31 березня, до другого туру 21 квітня кількість громадян, які скористалися своїм правом, зросла на 9879 осіб (тобто на 3,03% більше). "Зараз відділи ведення Державного реєстру виборців почали друк уточнених списків виборців та передачу їх дільничним виборчим комісіям", - повідомила глава ЦВК.
Раніше повідомлялося, що Порошенко, Зеленський і "Олімпійський" уклали тристоронню угоду.
ПолітикаКількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
ПолітикаРосія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
ПолітикаГлава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
ПолітикаЖурналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
ПолітикаКількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
ПолітикаРосія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
ПолітикаГлава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.