Переходимо до плану "Е – Ердоган", – експерт пояснив наслідки визнання Путіним "ЛДНР" для України та Росії
Президент Росії Володимир Путін у понеділок, 21 лютого, визнав незалежність та суверенітет терористичних організацій "ДНР та ЛНР". Що буде робити Україна у такій ситуації, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Позаяк Путін своїм рішенням поховав Мінські угоди, то переходимо до плану "Е". Практично усі вже схвалили Стамбульський формат перемовин, запропонований президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Попри все переговорний процес все одно триватиме. Це нормальна практика міжнародної спільноти. Можливо, в новому форматі до роботи приєднаються США", – зазначив політтехнолог.
За словами експерта, наразі ситуація разюче відрізняється від 2015-го. Тоді Україну загнали в Мінські угоди на тлі різкого ослаблення економіки після втрати територій, з ледь зібраною армією, яку не було чим забезпечувати.
"Тепер окупований Донбас долучився до когорти Абхазії, Південної Осетії, Придністров'я, Криму. Тих територій, що повернуться до лона своїх держав лише після розвалу Росії. Путін заявив, що Кремль виділить на відновлення "ЛДНР" 1,5 трильйони рублів за три роки. Це близько 19 мільярдів доларів за сьогоднішнім курсом. З точки зору українських стратегічних інтересів це добре. Спочатку Москва розвалила Донбас. Вони витратили трильйони рублів на утримання війська, на пропагандистську кампанію, на лобізм за кордоном, на підкуп чиновників тощо. Тепер ще трильйони підуть на відновлення ними ж знищеного. Не забуваймо й про західні санкції. У підсумку Росія спочатку здується до стану 1990-х років, а згодом – до колапсу й розвалу на окремі територіальні утворення", – підсумував Голобуцький.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.