Переходимо до плану "Е – Ердоган", – експерт пояснив наслідки визнання Путіним "ЛДНР" для України та Росії
Президент Росії Володимир Путін у понеділок, 21 лютого, визнав незалежність та суверенітет терористичних організацій "ДНР та ЛНР". Що буде робити Україна у такій ситуації, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Позаяк Путін своїм рішенням поховав Мінські угоди, то переходимо до плану "Е". Практично усі вже схвалили Стамбульський формат перемовин, запропонований президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Попри все переговорний процес все одно триватиме. Це нормальна практика міжнародної спільноти. Можливо, в новому форматі до роботи приєднаються США", – зазначив політтехнолог.
За словами експерта, наразі ситуація разюче відрізняється від 2015-го. Тоді Україну загнали в Мінські угоди на тлі різкого ослаблення економіки після втрати територій, з ледь зібраною армією, яку не було чим забезпечувати.
"Тепер окупований Донбас долучився до когорти Абхазії, Південної Осетії, Придністров'я, Криму. Тих територій, що повернуться до лона своїх держав лише після розвалу Росії. Путін заявив, що Кремль виділить на відновлення "ЛДНР" 1,5 трильйони рублів за три роки. Це близько 19 мільярдів доларів за сьогоднішнім курсом. З точки зору українських стратегічних інтересів це добре. Спочатку Москва розвалила Донбас. Вони витратили трильйони рублів на утримання війська, на пропагандистську кампанію, на лобізм за кордоном, на підкуп чиновників тощо. Тепер ще трильйони підуть на відновлення ними ж знищеного. Не забуваймо й про західні санкції. У підсумку Росія спочатку здується до стану 1990-х років, а згодом – до колапсу й розвалу на окремі територіальні утворення", – підсумував Голобуцький.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.