Перемога України ніколи не була метою Байдена – Time
У публікації Time зазначає, що серед поставлених цілей президента Джо Байдена не було перемоги України у війні проти Росії.
"Коли Росія вторглася в Україну майже три роки тому, президент Джо Байден визначив три цілі для відповіді США. Перемога України ніколи не була серед них. Фраза, яку Білий дім використав для опису своєї місії в той час – підтримувати Україну "стільки, скільки буде потрібно" – була навмисно розмитою. Вона також підняла питання: Скільки часу знадобиться для чого?", - сказано у публікації. "Ми свідомо не говорили про територіальні параметри", – каже Ерік Грін, який на той час працював у Раді національної безпеки Байдена і курував політику щодо Росії.
Іншими словами, США не обіцяли допомогти Україні повернути всі окуповані Росією землі, а тим більше – величезні території на сході України і Кримський півострів, захоплені під час її першого вторгнення в 2014 році. Грін каже, що причина була проста: на думку Білого дому, Україна не в змозі це зробити, навіть за потужної допомоги Заходу: "Зрештою, це не мало стати історією успіху. Більш важливою метою було вижити Україні як суверенній, демократичній країні, вільній у своєму прагненні до інтеграції із Заходом". Це була одна з трьох цілей, які поставив Байден.
Він також хотів, щоб США та їхні союзники залишалися єдиними, і наполягав на уникненні прямого конфлікту між Росією і НАТО. Озираючись на своє лідерство під час війни в Україні, яке, безумовно, сформує його спадщину як державного діяча, Байден досягнув цих трьох цілей. Але успіх на цих обмежених умовах не приносить задоволення навіть деяким з його найближчих союзників і радників: "На жаль, це той вид успіху, коли ви не відчуваєте задоволення від нього. Тому що в Україні так багато страждань і так багато невизначеності щодо того, куди вона, врешті-решт, прийде".
Розчарування українців Байденом наростало протягом усього вторгнення, і вони висловлювали його все більш відкрито після того, як президентські вибори в США завершилися перемогою Дональда Трампа.
В ефірі на початку січня президент Володимир Зеленський заявив, що за Байдена США зробили недостатньо, щоб запровадити санкції проти Росії та надати Україні зброю і гарантії безпеки.
В інтерв'ю Лексу Фрідману Зеленський заявив: "З усією повагою до Сполучених Штатів і адміністрації я не хочу, щоб повторилася ситуація, яка була за Байдена. Я прошу про санкції зараз, будь ласка, і про зброю зараз".
Видання зазначає, що критика була надзвичайно гострою і видається ще більш примітною з огляду на те, яку підтримку США надали Україні за час перебування Байдена на посаді президента – 66 мільярдів доларів лише на військову допомогу після російського вторгнення в лютому 2022 року, згідно з даними Державного департаменту США.
У порівнянні ця сума з усією допомогою, яку Конгрес схвалив на економічні, гуманітарні та інші потреби України, ця сума складає близько 183 мільярдів доларів станом на вересень минулого року, згідно з даними Ukraine Oversight, урядового наглядового органу США, створеного у 2023 році для моніторингу та звітності за всю цю допомогу.
Проте Зеленський і деякі його союзники наполягають на тому, що США були занадто обережними у протистоянні з Росією, особливо коли йдеться про надання Україні чіткого шляху до членства в НАТО: "Дуже важливо, що ми поділяємо однакове бачення безпекового майбутнього України – в ЄС і НАТО".
Під час цього візиту Зеленський передав Байдену детальний перелік прохань, які він назвав "планом перемоги" України. Окрім заклику про запрошення до вступу в НАТО, у плані закликали США посилити позицію України у війні за допомогою нового значного надання зброї та дозволу на її використання углиб російської території. На той час Байден оголосив, що не балотуватиметься на другий термін, і українці сподівалися, що його статус "кульгавої качки" дозволить йому приймати сміливіші рішення, зокрема, для того, щоб зберегти свою спадщину у зовнішній політиці.
Заклики були сприйняті неоднозначно. У питанні членства України в НАТО Байден не зрушив з місця. Але він схвалив низку кроків, які Білий дім довгий час відкидав як надто небезпечні.
У листопаді США дозволили Україні використовувати американські ракети для нанесення ударів углиб РФ. А в січні адміністрація Байдена запровадила жорсткі санкції проти російського енергетичного сектору, включаючи "тіньовий флот" танкерів, які Росія використовує для експорту своєї нафти.
Хоча ці рішення не відповідали бажанням Зеленського, вони допомогли Байдену під час останньої зовнішньополітичної промови за час його перебування на посаді президента довести, що США досягли своїх цілей у захисті України. Однак він залишився обережним, щоб не обіцяти, що Україна поверне собі частину своєї території або навіть доживе до кінця цієї війни.
Президент Росії Володимир Путін "поки що не зміг підкорити Україну", – сказав Байден у своєму виступі в Державному департаменті 13 січня: "Сьогодні Україна все ще залишається вільною, незалежною країною, з потенціалом – потенціалом для світлого майбутнього".
Майбутнє, про яке мріють Зеленський і багато його співвітчизників, – це майбутнє, в якому Росія зазнає поразки. Але, закликаючи світ до боротьби, Байден заклав у свої цілі підтекст, що захист України від Росії – це не те саме, що перемога над Росією. Тож не дивно, що ця мета залишається далекою для Зеленського", - підсумувало Time.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.
Верховна Рада ухвалила масштабний пакет фінансування війни та реформ, який має забезпечити стабільність держави в умовах затяжної агресії. Президент Володимир Зеленський назвав рішення парламенту доказом того, що українська політика здатна працювати на оборону й розвиток одночасно, навіть у найскладніші часи.
Україна офіційно розпочала навчання своїх пілотів та технічного персоналу на сучасних шведських винищувачах Gripen. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що програма вже діє і буде розширена восени, а поставки літаків можуть стартувати на початку наступного року.
На тлі заяв Москви про можливі удари по столиці України посли країн «Великої сімки» публічно підтвердили, що не залишать Київ і продовжують свою роботу.
Україна офіційно відреагувала на падіння російського дрона в румунському Галаці, назвавши інцидент «реальною загрозою для всієї Європи». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Київ готовий тісно співпрацювати з союзниками для посилення протиповітряної оборони та захисту сусідніх держав.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із жорсткою заявою, наголосивши, що будь-яка агресія з території Білорусі буде розцінена як пряма участь Мінська у війні проти України.
Постпред України при ООН Андрій Мельник публічно спростував російську «легенду» про нібито загибель дітей у Старобільську, яку активно просував представник РФ Василь Небензя та особисто Володимир Путін.
Росія вкотре намагалася показати світові свою «балістичну перевагу», але нова ракета «Орєшнік» закінчилася гучним фіаско. Уламки боєголовки впали у гаражному кооперативі під Києвом, не завдавши очікуваних руйнувань.
Російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Москва готова завдати масованого удару по Києву у будь-який момент, і попередження дипломатам залишити столицю було не формальністю, а реальним сигналом.
Європейський Союз не може виступати нейтральним посередником у можливих переговорах між Україною та Росією, адже він перебуває на боці Києва.
Україна стоїть на порозі нового етапу євроінтеграції — Володимир Зеленський оголосив про готовність відкрити перший кластер переговорів із Європейським Союзом у найближчі тижні.