Перемога України ніколи не була метою Байдена – Time
У публікації Time зазначає, що серед поставлених цілей президента Джо Байдена не було перемоги України у війні проти Росії.
"Коли Росія вторглася в Україну майже три роки тому, президент Джо Байден визначив три цілі для відповіді США. Перемога України ніколи не була серед них. Фраза, яку Білий дім використав для опису своєї місії в той час – підтримувати Україну "стільки, скільки буде потрібно" – була навмисно розмитою. Вона також підняла питання: Скільки часу знадобиться для чого?", - сказано у публікації. "Ми свідомо не говорили про територіальні параметри", – каже Ерік Грін, який на той час працював у Раді національної безпеки Байдена і курував політику щодо Росії.
Іншими словами, США не обіцяли допомогти Україні повернути всі окуповані Росією землі, а тим більше – величезні території на сході України і Кримський півострів, захоплені під час її першого вторгнення в 2014 році. Грін каже, що причина була проста: на думку Білого дому, Україна не в змозі це зробити, навіть за потужної допомоги Заходу: "Зрештою, це не мало стати історією успіху. Більш важливою метою було вижити Україні як суверенній, демократичній країні, вільній у своєму прагненні до інтеграції із Заходом". Це була одна з трьох цілей, які поставив Байден.
Він також хотів, щоб США та їхні союзники залишалися єдиними, і наполягав на уникненні прямого конфлікту між Росією і НАТО. Озираючись на своє лідерство під час війни в Україні, яке, безумовно, сформує його спадщину як державного діяча, Байден досягнув цих трьох цілей. Але успіх на цих обмежених умовах не приносить задоволення навіть деяким з його найближчих союзників і радників: "На жаль, це той вид успіху, коли ви не відчуваєте задоволення від нього. Тому що в Україні так багато страждань і так багато невизначеності щодо того, куди вона, врешті-решт, прийде".
Розчарування українців Байденом наростало протягом усього вторгнення, і вони висловлювали його все більш відкрито після того, як президентські вибори в США завершилися перемогою Дональда Трампа.
В ефірі на початку січня президент Володимир Зеленський заявив, що за Байдена США зробили недостатньо, щоб запровадити санкції проти Росії та надати Україні зброю і гарантії безпеки.
В інтерв'ю Лексу Фрідману Зеленський заявив: "З усією повагою до Сполучених Штатів і адміністрації я не хочу, щоб повторилася ситуація, яка була за Байдена. Я прошу про санкції зараз, будь ласка, і про зброю зараз".
Видання зазначає, що критика була надзвичайно гострою і видається ще більш примітною з огляду на те, яку підтримку США надали Україні за час перебування Байдена на посаді президента – 66 мільярдів доларів лише на військову допомогу після російського вторгнення в лютому 2022 року, згідно з даними Державного департаменту США.
У порівнянні ця сума з усією допомогою, яку Конгрес схвалив на економічні, гуманітарні та інші потреби України, ця сума складає близько 183 мільярдів доларів станом на вересень минулого року, згідно з даними Ukraine Oversight, урядового наглядового органу США, створеного у 2023 році для моніторингу та звітності за всю цю допомогу.
Проте Зеленський і деякі його союзники наполягають на тому, що США були занадто обережними у протистоянні з Росією, особливо коли йдеться про надання Україні чіткого шляху до членства в НАТО: "Дуже важливо, що ми поділяємо однакове бачення безпекового майбутнього України – в ЄС і НАТО".
Під час цього візиту Зеленський передав Байдену детальний перелік прохань, які він назвав "планом перемоги" України. Окрім заклику про запрошення до вступу в НАТО, у плані закликали США посилити позицію України у війні за допомогою нового значного надання зброї та дозволу на її використання углиб російської території. На той час Байден оголосив, що не балотуватиметься на другий термін, і українці сподівалися, що його статус "кульгавої качки" дозволить йому приймати сміливіші рішення, зокрема, для того, щоб зберегти свою спадщину у зовнішній політиці.
Заклики були сприйняті неоднозначно. У питанні членства України в НАТО Байден не зрушив з місця. Але він схвалив низку кроків, які Білий дім довгий час відкидав як надто небезпечні.
У листопаді США дозволили Україні використовувати американські ракети для нанесення ударів углиб РФ. А в січні адміністрація Байдена запровадила жорсткі санкції проти російського енергетичного сектору, включаючи "тіньовий флот" танкерів, які Росія використовує для експорту своєї нафти.
Хоча ці рішення не відповідали бажанням Зеленського, вони допомогли Байдену під час останньої зовнішньополітичної промови за час його перебування на посаді президента довести, що США досягли своїх цілей у захисті України. Однак він залишився обережним, щоб не обіцяти, що Україна поверне собі частину своєї території або навіть доживе до кінця цієї війни.
Президент Росії Володимир Путін "поки що не зміг підкорити Україну", – сказав Байден у своєму виступі в Державному департаменті 13 січня: "Сьогодні Україна все ще залишається вільною, незалежною країною, з потенціалом – потенціалом для світлого майбутнього".
Майбутнє, про яке мріють Зеленський і багато його співвітчизників, – це майбутнє, в якому Росія зазнає поразки. Але, закликаючи світ до боротьби, Байден заклав у свої цілі підтекст, що захист України від Росії – це не те саме, що перемога над Росією. Тож не дивно, що ця мета залишається далекою для Зеленського", - підсумувало Time.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.