Після виходу з "зернової ініціативи" РФ знищила 280 тисяч тонн українського зерна
За даними уряду Великої Британії, з липня, після того як РФ односторонньо вийшла з "зернової угоди", російські ракети та безпілотники знищили 280 тисяч тонн зерна.
Про це повідомило Financial Times. Протягом останніх двох місяців Росія влаштувала хвилю атак безпілотників на дунайські порти України. Їхньою метою було зруйнувати економічну інфраструктуру України та експортні шляхи, створені для прориву блокади Чорного моря Москвою.
За останні 12 місяців Україна, яка виробляє половину світового експорту соняшникової олії та 10 відсотків пшениці, експортувала близько 35 мільйонів тонн зерна через Дунай.
Спільно із залізничними вантажними перевезеннями через Європу, це забезпечило життєво важливу економічну підтримку для війни країни проти російських окупантів.
Але як довго українські компанії можуть покривати додаткові витрати на ці альтернативні маршрути, стало актуальним питанням — особливо після виходу Росії з чорноморської "зернової ініціативи", яка дозволяла безпечно експортувати 33 мільйони тонн українського зерна.
"Українським фермерам усе більше немає сенсу вирощувати культури, оскільки вони просто втрачають гроші", – коментує виконавчий директор "Кернел" Євген Осипов.
Він прогнозує, що високі витрати підірвуть українське виробництво зерна та призведуть до того, що експорт у 2024 році скоротиться вдвічі з рівня минулого року приблизно до 35 млн тонн.
Президент Асоціації міжнародних експедиторів Віктор Берестенко говорить, що експорт тонни зерна до Єгипту через Дунай коштує приблизно 116 дол/т порівняно з приблизно 69 дол до вторгнення Росії торік.
Українські фермери та відправники вантажу зазначають, що потужності Дунаю можуть розширюватися й далі.
"Перевага Дунаю в тому, що тут є безліч місць для навантаження, а інфраструктура розподілена. Це також означає, що Україна не танцює під дудку Росії", – говорить генеральний директор "Нібулона" Андрій Вадатурський.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.