Після виходу з "зернової ініціативи" РФ знищила 280 тисяч тонн українського зерна
За даними уряду Великої Британії, з липня, після того як РФ односторонньо вийшла з "зернової угоди", російські ракети та безпілотники знищили 280 тисяч тонн зерна.
Про це повідомило Financial Times. Протягом останніх двох місяців Росія влаштувала хвилю атак безпілотників на дунайські порти України. Їхньою метою було зруйнувати економічну інфраструктуру України та експортні шляхи, створені для прориву блокади Чорного моря Москвою.
За останні 12 місяців Україна, яка виробляє половину світового експорту соняшникової олії та 10 відсотків пшениці, експортувала близько 35 мільйонів тонн зерна через Дунай.
Спільно із залізничними вантажними перевезеннями через Європу, це забезпечило життєво важливу економічну підтримку для війни країни проти російських окупантів.
Але як довго українські компанії можуть покривати додаткові витрати на ці альтернативні маршрути, стало актуальним питанням — особливо після виходу Росії з чорноморської "зернової ініціативи", яка дозволяла безпечно експортувати 33 мільйони тонн українського зерна.
"Українським фермерам усе більше немає сенсу вирощувати культури, оскільки вони просто втрачають гроші", – коментує виконавчий директор "Кернел" Євген Осипов.
Він прогнозує, що високі витрати підірвуть українське виробництво зерна та призведуть до того, що експорт у 2024 році скоротиться вдвічі з рівня минулого року приблизно до 35 млн тонн.
Президент Асоціації міжнародних експедиторів Віктор Берестенко говорить, що експорт тонни зерна до Єгипту через Дунай коштує приблизно 116 дол/т порівняно з приблизно 69 дол до вторгнення Росії торік.
Українські фермери та відправники вантажу зазначають, що потужності Дунаю можуть розширюватися й далі.
"Перевага Дунаю в тому, що тут є безліч місць для навантаження, а інфраструктура розподілена. Це також означає, що Україна не танцює під дудку Росії", – говорить генеральний директор "Нібулона" Андрій Вадатурський.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.