Подоляк повідомив деталі щодо плану перемоги України
У широкому сенсі план перемоги президента України Володимир Зеленського презентує концепцію того, що таке сучасне міжнародне право, яке має працювати та пояснює, що таке Україна з погляду глобального політичного процесу.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в етері телемарафону розповів, що вкладається у плані перемоги президента Зеленського в концепт перемоги. Він пояснив, що всі пункти плану перемоги не будуть проговорені українцям, тому що там є компоненти військові та юридично-військові, які точно не можна обговорювати в публічному просторі. "Партнери на певному рівні це можуть знати, мається на увазі очільники країн які допомагають Україні. Широкому загалу знати кількість, чого, де і як воно буде використовуватись - це зайве, за правилом війни як такому",- зазначив Подоляк.
Якщо говорити про сам план перемоги - це примус Росії до адекватної глобальної поведінки. "Поки РФ не зазнає тактичних поразок, не тільки на полі бою, а й економічних, дипломатичних, будь-яких інших. Принаймні, поки не втратить відчуття безкарності як такої. Вона не буде з вами розмовляти. Вона не буде дотримуватись правил міжнародного права і не буде сидіти за столом переговорів. Фіктивно може, а насправді - ні", - акцентував він.
Сьогодні для Росії концепція виграшу у війні також змінилась, адже вони усвідомлюють, що не візьмуть під тотальний контроль всю Україну. Але, вони розуміють, якщо вони не залишаться на території України - вони програли. "Якщо вони залишились, навіть на тій частині окупованій території, які є тимчасово під їх контролем, вони не програли війну. І тоді вони не несуть жодної відповідальності. І тоді можуть подовжувати існувати в тому стані, в якому вони існують", - додав радник.
Подоляк зазначив, що абриси перемоги у плані достатньо прості - це масштабні соціальні протести в РФ: "Військовим шляхом звільняти всю територію для сучасного типу війни - це нонсенс. Тому що вам треба створити тиск на певних напрямках окремо військовий, окремо економічний".
Військовий тиск означає масштабування відповідних військових дій на територію Росії. Воно може бути сухопутне, як в Курській області. Проте, територія Росії надто величезна і атакувати понад 80 регіонів РФ надто складно. "Але, ви можете масштабувати війну коштом масштабних ударів в глибину території РФ, щоб практично кожний військовий об’єкт, а їх є багато, практично скрізь по території Росії. І тоді люди відчувають війну, як таку", підкреслив Подоляк.
Росія може бути "на понтах" тільки коли грає не за правилами. Але, як тільки перенести будь-які дії на територію РФ, то з’ясовується, що вони вкрай всього бояться. "А що таке страх громадян РФ - це різкий протест. Це і є фінал справедливої війни", - пояснив він.
Президент України достатньо чітко говорить, що потрібно перейти до логічно продуманих адекватних оцінок того, що відбувається. "Хочете переговорів - добре. Але переговори не на умовах Росії, а тільки через примус Росії", - пояснив Подоляк.
План перемоги говорить про те, що потрібно перестати зважати на міфи і жити в ілюзіях. РФ має бути обов’язково покарана за злочин, а це можливо тільки при факторі програшу у війні. "Це не означає, що військовим шляхом ви маєте звільняти всі території. Це означає, що ви маєте завдати чутливих поразок на тих чи інших напрямках. Курська операція - це один з таких прикладів, інший - це масштабування ударів в глибину Росії, економіка - це третє", - акцентував він.
При цьому в питанні революційного процесу в Росії йдеться про знесення політичної еліти путінського типу. Це не означає розпаду РФ, якого побоюються західні партнери. "Зробіть так, щоб вони програли якомога швидше і змогли змінити свою еліту. І сісти за стіл переговорів", - додав радник.
Для України кожен день має значення, адже РФ вже абсолютно відверто, щоденно б’є по цивільних українцям. Тому, щоб план перемоги почав працювати, не потрібно чекати 5 листопада. "Це не питання дочекатись результатів виборів (у США, - УНІАН). Мені здається, що чинна адміністрація чітко розуміє свою історичну місію. Ця місія має, в тому числі базуватись на тому, що треба повернути світ до розуміння, що таке міжнародне правило, що таке глобальне лідерство і чому не можна порушувати міжнародні правила", - зазначив Подоляк.
Він додав, що президент України виконав своє завдання і пояснив логіку процесу партнерам, що треба зробити. "Тепер на столі лежить документ, треба прийняти відповідні логістичні рішення. І це має бути зроблено протягом жовтня місяця. В тому числі, можливо, на засіданні "Рамштайну". Тобто, відповіді мають бути отримані набагато раніше, ніж будуть результати виборів у Сполучених Штатах",- резюмував Подоляк.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.