Погрози НАТО призведуть до небажаних результатів, - спікерка Сейму Литви
Росія своїми необережними діями хотіла зменшити присутність Альянсу в Європі, але насправді досягла прямо протилежного. Таким чином спікерка Сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен цілком погодилася із відомою заявою генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.
Росія досягла цілком протилежного тому, на що сподівалася, бо НАТО погрожувати не можна. Про це заявила очільниця парламенту Литви Вікторія Чміліте-Нільсен, інформує "ТСН".
Політик не виключила й подальшого збільшення кількості військ НАТО у Європі. "Я вважаю, що це правильна принципова позиція, а також позиція, яка, безперечно, показує, що НАТО – це Альянс, якому не можна погрожувати чи знущатися", – заявила вона. Щодо збільшення військової присутності НАТО в Литві, то це залежатиме від того, як розвиватиметься геополітична ситуація в регіоні, а також ситуація з безпекою. Вона підкреслила, що важливо надіслати дуже чіткий і стримувальний сигнал, що НАТО не дозволить комусь собі загрожувати.
ASPI news інформувало, що Північноатлантичний Альянс розвинув активність до рівня, що навіть перевищує його потужність на момент закінчення "холодної війни". І якщо метою російського президента Володимира Путіна було домогтися зменшення присутності НАТО біля своїх кордонів, то він досяг прямо протилежного, зазначав Йенс Столтенберг. Також ми писали, що агресивні дії Росії можуть прискорити процес прийняття України до Північноатлантичного Альянсу, припускає Вікторія Чміліте-Нільсен.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим, з яким визначив перші пріоритети Міністерства оборони, серед них - захист неба, питання забезпечення фронту та системні рішення щодо проблем із ТЦК.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського.
13 січня Верховна Рада відправила у відставку голову Служби безпеки України Василя Малюка. "За" проголосували 235 народних депутатів.
Російські окупанти планували вийти до Одеси, щоб повністю відрізати Україну від Чорного моря. Також мали намір захопити решту територій Донецької, Луганської та Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, а Але ЗСУ зірвали ці плани.
Росія 13 січня завдала чергового авіаудару по Україні, причому ціллю російських загарбників є енергетична інфраструктура країни. Це тактика окупантів на цю зиму, а точніше – на період холодів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про поточну ситуацію на фронті після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив про штурми з боку російських військ і наголосив, що захист українських позицій триває, попри складні умови.
Влада готова допомагати громадам ліквідовувати наслідки російських обстрілів, але потрібна максимальна активність самих громад, зазначає президент України Володимир Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим, з яким визначив перші пріоритети Міністерства оборони, серед них - захист неба, питання забезпечення фронту та системні рішення щодо проблем із ТЦК.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.