Попереду всіх: хто із депутатів Верховної Ради України IX зареєстрував найбільше законопроєктів за два роки
Законодавча робота – те, для чого народні обранці приходять працювати у стіни парламенту. ASPI news спробувало з'ясувати, хто із українських депутатів найпродуктивніше виконує свої обов'язки.
Як повідомило видання "Фокус", з початку роботи парламенту IX скликання по березень 2021 року нардепи в середньому зареєстрували по 75 законопроєктів. Тридцять представників провладної фракції "Слуга народу" – більше 100 ініціатив, четверо – більше 200, а один – більше 300.
Серед нардепів із опозиційних фракцій найпродуктивніше працювали представники фракції "Голос" – з 20 депутатів 10 зареєстрували понад 100 законодавчих ініціатив. А у "Європейській солідарності" шестеро із 27 обранців – більше 100 законопроєктів. Що ж стосується ОПЗЖ, то лише двоє нардепів зареєстрували більше 200 ініціатив, і всього двоє – більше 100.
Лідирують серед депутатів зі "Слуги народу", чиї законопроєкти були не лише зареєстровані, але й ухвалені, Денис Монастирський, Галина Третьякова, Данило Гетманцев і Дмитро Наталуха. У ОПЗЖ найбільше законопроєктів зареєстрували Наталя Королевська і Юрій Солод, у "Батьківщини" – Михайло Цимбалюк.
Денис Монастирський
Представник фракції "Слуга народу" та голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності зареєстрував 302 законопроєкти, 87 з них було ухвалено.

Серед найбільш обговорюваних ініціатив Монастирського – законопроєкт про спеціальне досудове розслідування, яке дозволяє притягнути до кримінальної відповідальності підозрюваних, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Також нардеп є автором проєктів про воєнні злочини та про перегляд і зберігання дитячої порнографії. Монастирський восени 2020 року очолив робочу групу ВР по врегулюванні ситуації із Конституційним Судом України і антикорупційним законодавством.
Галина Третьякова
Нардепка зі "Слуги народу", голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів Галина Третьякова зареєструвала 265 законодавчих ініціатив, 65 з яких було проголосовано у першому і другому читанні.

Третьякова відома висловом про "неякісних дітей", яких народжують малозабезпечені матері. Серед найвідоміших законопроєктів нардепки – про впровадження недержавних пенсійних фондів, легалізацію самогоноваріння, зміну системи вирахування прожиткового мінімуму.
Данило Гетманцев
Нардеп зі "Слуги народу" та голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зареєстрував 255 законопроєктів, 112 з них були ухвалені.

Найбільш відомі ініціативи депутата – впровадження РРО для ФОПів, податок на Google та відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення.
Андрій Клочко
Представник фракції "Слуги народу", голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоуправління, регіонального розвитку та містобудування зареєстрував сумарно 254 законопроєкти, 122 із них були ухвалені.

Більшість ініційованих нардепом законопроєктів пов'язані із перейменуванням населених пунктів України. Серед найбільш відомих – ініціатива про новий адміністративно-територіальний устрій, згідно з яким кількість районів в Україні скоротили із 490 до 136.
Наталя Королевська
Представниця фракції ОПЗЖ та заступниця голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів зареєструвала всього 245 законопроєктів, 11 з них були підтримані нардепами.

Серед найбільш відомих ініціатив Королевської – скасування закону про легалізацію ринку азартних ігор в Україні. Також нардепка відома тим, що після її звернення до КСУ у жовтні 2020 року судді відмінили кримінальну відповідальність за недостовірне декларування майна посадовцями, що потягнуло за собою конституційну кризу.
Зауважимо, що до десятки найпродуктивніших нардепів потрапили також Юрій Солод (ОПЗЖ), Дмитро Наталуха (Слуга народу), Михайло Цимбалюк (Батьківщина), Дмитро Любота (Слуга народу), Павло Фролов (Слуга народу).
Раніше ASPI news писало, у які курйози потрапляв нардеп із ОПЗЖ Ілля Кива. Також нардеп Гетманцев пояснив, що передбачає законопроєкт про податкову амністію.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.