Посол США в Україні Брінк назвала цілі нового пакета допомоги Україні
Посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що основні цілі пакета допомоги для України в розмірі $61 млрд – це військова та економічна допомога, підтримка реформ на шляху інтеграції до Європейського союзу і НАТО, а також підзвітність наданої Вашингтоном допомоги.
Таке Брінк сказала на спільній із заступником адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Ізобель Коулман зустрічі з журналістами в Києві. Посол зазначила, що крім військового аспекту, США розуміють важливість підтримки української економіки, тому частина з пакета допомоги буде спрямована на підтримку зусиль із захисту енергетичної інфраструктури України, а також на підтримку експорту.
Перша ціль, за її словами – допомогти Україні виграти війну.
Друга мета – допомогти Україні "перемогти в майбутньому, що, по суті, означає підтримку зусиль України щодо інтеграції до Європейського союзу, а також до НАТО і перетворення країни на сильнішу і процвітаючу демократію":"Ми продовжуватимемо підтримувати реформи та зусилля з проведення реформ у різних частинах вашого уряду, щоб підтримати ваші зусилля з просування в цьому напрямку".
Також Брінк запевнила в підтримці США прагнень України вступити до НАТО, і тому частина коштів із пакета допомоги буде спрямована на підтримку реформ у цій сфері.
Третім пунктом посол назвала підзвітність, наголосивши, що це важливо в контексті подальшої підтримки українців: "І частина цієї роботи, яку належить виконати мені й усім нам у посольстві, а також людям у Вашингтоні та в різних частинах нашої системи, полягає в забезпеченні нагляду, який ми маємо здійснювати щодо 61 мільярда доларів. Так що це важлива частина моєї роботи. Це те, що Конгрес фактично підіймає переді мною щоразу, коли я знаходжуся там, і те, до чого ми дуже прихильні, що допомагає нам не тільки підтримувати вас, а й зберігати підтримку".
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.