Постпред України в ООН Кислиця нагадав історичний урок з Нюрнберзьким трибуналом
24 серпня Радбез ООН провів засідання через війну в Україні. Під час нього постпред України при ООН Сергій Кислиця порівняв суд над РФ із Нюрнберзьким трибуналом.
Він нагадав історичний урок із Нюрнберзьким трибуналом, підкресливши, що перший Нюрнберзький вирок щодо нацистських лідерів стосувався злочинів проти дітей, як і перший ордер МКС на арешт російського президента Володимира Путіна. "Російські злочини проти дітей, як і нацистські під час Другої світової війни, є одним із найжахливіших маркерів війни. А Росія з 2014 року цілеспрямовано проводить політику масового викрадення українських дітей та їхньої насильницької індоктринації, сказав він. З лютого 2022 року російська влада неодноразово заявляла, що "переселила" з України до Росії понад 700 тис. дітей. Україна має вагомі підстави вважати, що кілька сотень тисяч українських дітей були насильно та незаконно вивезені Росією", – сказав Кислиця.
Дипломат додав, що після депортації до Росії або на тимчасово окуповані території України діти піддаються агресивному промиванню мізків, спрямованому на зміну їхньої свідомості, стирання української ідентичності та підготовку слухняних солдатів для російської армії в майбутньому.
Він закликав відповідні установи та посадовців ООН, зокрема ЮНІСЕФ та спеціального представника генсека з питань дітей та збройних конфліктів, зайнятися питанням масового викрадення дітей з окупованих територій України до Російської Федерації та Білорусі, а також належним чином моніторити і звітувати з цього приводу. "Немає майбутнього без дітей. Де права дітей у наших дискусіях під час підготовки до саміту? Де питання дітей у багатьох конфліктах? На яке майбутнє ми сподіваємося, якщо дітей убивають і викрадають?.. Як ми можемо забезпечити сталий розвиток в умовах щоденної втрати дитячих життів?" – акцентував дипломат.
Він також нагадав "представникам путінського режиму в цій залі" про те, "що сталося з нацистськими дипломатами після поразки злочинного режиму іншого диктатора і що на них чекає.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.