Постпред України в ООН Кислиця назвав мету провокацій Росії на ЗАЕС
Росія влаштовує провокації на захопленій нею Запорізькій АЕС, намагаючись таким чином змістити фокус з питання деокупації станції. Саме це є єдиним способом усунути всіх загроз ядерній безпеці.
Про це на засіданні Радбезу ООН сказав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, передає "Укрінформ". Він зазначив, що те, що сталося на ЗАЕС 7 та 9 квітня 2024 року та після цього, було добре спланованою операцією під чужим прапором з боку Російської Федерації. "Єдиною першопричиною всіх ризиків для ядерної безпеки є неспровокована та невиправдана агресивна війна Росії проти України", – заявив Кислиця. Він додав, що російська провокація "спрямована на зміщення фокусу від вищезгаданої першопричини".
Постпред України каже, що Москва хоче "згодувати світу версію про те, що ядерні реактори, захист яких був спроектований таким чином, аби витримувати найсильніші удари, були атаковані малопотужними безпілотниками ближнього радіусу дії", які призначені для враження піхоти й невеликих транспортних засобів на відстані кількох кілометрів.
Частиною російської воєнної стратегії вже більш як два роки залишається посилення мілітаризації ЗАЕС та прилеглих окупованих територій. Росіяни використовує їх як прикриття для артилерійських ударів по територіях і населених пунктах на іншому березі Дніпра.
Україна категорично відкидає "божевільні звинувачення" в тому, що вона може влаштувати ядерну катастрофу, наголосив Кислиця. "Невже хтось вірить, що країна, яка все ще відновлюється після найбільшої ядерної катастрофи, хотіла б повторення Чорнобиля 1986 року? Така ідея могла прийти в голову лише кремлівським пропагандистам, які відкрито мріють про те, щоб радіоактивний пил засипав українські міста", – сказав дипломат.
Він закликав міжнародну спільноту рішуче засудити російські провокації на ЗАЕС, а також посилити тиск на агресора, зокрема, шляхом запровадження санкцій проти сектору атомної енергетики.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.