Проєкт Офісу президента з консолідації влади виконати неможливо, – політолог про політичну кризу в Україні
Восени 2021 року команда президента потрапила у свою першу глибоку політичну кризу. До яких наслідків це призведе, розповів директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Неформальний проєкт Зеленського з консолідації влади в одних руках та створення напівавторитарного режиму опинився на стадії неможливості повної реалізації. А побічні ефекти цієї діяльності викликали створення коаліцій спротиву", – вважає політолог.
Експерт зазначив, що схожі проблеми мали усі українські президенти на екваторі свого правління. Вони завжди отримали спротив збоку неформальних коаліцій, які були проти другого терміну того чи іншого президента. Так було з Віктором Ющенком, Віктором Януковичем та Петро Порошенком. Леонід Кучма – єдиний, хто зміг протриматися у кріслі двічі. Втім, коли він лише заїкнувся про третій президентський термін, то одразу отримав шалений спротив.
"Зеленський намагається повторювати прем'єра Угорщини Віктора Орбана, президента Росії Володимира Путіна та Олександра Лукашенка. Втім, те що дозволено Орбану – не можна робити Зеленському. Дії Орбана викликають роздратування в Європі, втім, Угорщина – член ЄС та НАТО. До них застосовують інші методи. А те, що роблять Лукашенко та Путін у своїх країнах, не можливе у нас – громадянське суспільство та еліти не дозволяють цього робити. Так, українські еліти корумповані, але це – не номенклатура, яку створює той чи інший авторитарний лідер. Стратегія президента щодо консолідації та авторизації влади через поляризацію політичних опонентів та імітацію реформ (для західних партнерів) та війни з Росією (для патріотичної спільноти) зайшла у глухий кут. Настає момент, коли імітації вже не працюють, а навпаки починають дратувати", – підсумував Карасьов.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.