Путін може спробувати висунути Україні нові вимоги до того, як погодитися на припинення вогню – Макфол
Володимир Путін може погодитись на пропозицію про припинення вогню в Україні на 30 днів, адже натомість вже отримав багато. Американський президент Дональд Трамп пішов на всі "поступки" Росії, зокрема сказав, що Україна має відмовитися від території, не може стати членом НАТО і не матиме на своїй землі американських миротворців.
Однак тепер, коли Путін "привласнив" ці поступки, він захоче отримати ще більше. Таку думку висловив колишній посол США у Росії Майкл Макфол в інтерв'ю ведучому Sky News Марку Остіну. За його словами, глава Кремля може попросити більше поступок від України перед тим, як підпише угоду про припинення вогню.
Макфол каже, що на посаді посла в Росії він вів переговори з адміністрацією Путіна і зрозумів, що не можна просто дати росіянам усе на початку, а потім сподіватися на добру волю у відповідь. "З цими хлопцями так не працює. Вони беруть ваші поступки і вимагають більше. Я хвилююся, що Путін натякнув, що тепер, коли він поклав у кишеню попередні поступки, він хоче більше", – сказав Макфол.
На його думку, Трамп не зацікавлений в угодах стосовно будь-яких довгострокових переговорів щодо війни в Україні і просто хоче отримати тимчасове припинення вогню, щоб оголосити про "перемогу". Водночас з позиції України, припинення вогню – це лише маленький крок до довгострокового та справедливого миру.
На запитання про те, що відбудеться в найближчі кілька тижнів, Макфол відповів, що, на його думку, Путін збирається зробити чергову спробу висунути ще кілька вимог.
"Він збирається перевірити підґрунтя для цього, а потім, ймовірно, підпише угоду. Але це буде дуже тимчасова угода, всього на 30 днів. Я сподіваюся, що вона започаткує мирне врегулювання, тому що український народ заслуговує на мир. Але я не маю оптимізму щодо довгострокового миру та стабільності за нинішніх умов", – сказав дипломат.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.