Путін може вдатися до обмеженої агресії проти України, - експерт
Російський президент Володимир Путін може використати проти України обмежену агресію замість повномасштабного наступу. На це він може піти, аби не викликати масивну відповідь з боку країн блоку НАТО та ЄС.
У разі, якщо Володимир Путін вдасться до широкомасштабної агресії, то союзники нададуть Україні стовідсоткову підтримку. Але очільник Кремля може вдатися й до якогось обмеженого нападу, щоб не викликати потужну відповідь з боку Північноатлантичного Альянсу та країн Заходу, заявив під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму ексзаступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.
Він додав, що наразі найважливішим аспектом відповіді адміністрації президента США Джо Байдена на загрозу російській агресії є активна співпраця із союзниками на політичному рівні. Ексзаступник генсека НАТО зазначив, що це вже дає свої результати, оскільки голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що ЄС накладе серйозні санкції на Росію, якщо буде агресія. Крім того, Байден консультувався з Великобританією, Францією, Італією, Німеччиною й чітко висловив свою позицію щодо дій Путіна. За словами Вершбоу, європейські політики рухаються у правильному напрямку в контексті санкцій. Але вони можуть зробити більше щодо допомоги українській армії. Також переконаний, що НАТО як організація також має зайняти свою чітку та жорстку позицію не лише в риториці, а й для того, щоб ефективніше допомагати Збройним силам України. Крім того, Путін повинен усвідомлювати, що за цю агресію він заплатить дуже високу ціну, "в тому числі і жертвами на полі бою" та санкціями, підкреслив Вершбоу.
Нагадаємо, у разі посилення агресії проти України Росію очікує розширення вже існуючих санкцій. Таку заяву зробила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У той же час в США проробляються всі можливі варіанти впливу на Росію у разі нападу на Україну. Вони включають повну ізоляцію як самих росіян, так і її економіки.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.