Путін наказав Герасимову до березня повністю захопити Донбас – розвідка
Президент Росії Володимир Путін поставив перед ЗС РФ завдання повністю захопити Донбас до березня 2023 року. Про це в інтерв'ю виданню Kyiv Post заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк.
За його словами, Кремль не відмовлявся від планів щодо подальшої окупації українських територій. У цьому контексті Андрій Черняк попередив, що президент Росії Володимир Путін поставив перед ЗС РФ завдання повністю захопити Донбас до березня 2023 року. Українська розвідка має інформацію про те, що окупанти продовжують стягувати бойову техніку й особовий склад на схід, готуючись, імовірно, до нового масштабного наступу.
"Ми помітили, що російські окупаційні сили передислоковують додаткові штурмові групи, підрозділи, зброю та військову техніку на схід. За даними військової розвідки України, Путін наказав захопити території Донецької та Луганської областей до березня", — підкреслив Черняк у спілкуванні з журналістами.
Представник ГУР МОУ також прокоментував інформацію ЗМІ, що Росія може спробувати здійснити нове сухопутне вторгнення з території Білорусі для захоплення Києва. За словами офіцера, РФ дійсно використовує сусідню країну для підготовки свого особового складу, але Кремль на сьогодні не має достатньої кількості військ для проведення подібної операції. "На сьогодні сформованих угруповань немає. Немає жодної загрози залучення Білорусі в повномасштабне вторгнення на бік Росії проти України", — наголосив Черняк. Представник ГУР додав, що навіть якщо загарбники не здійснюватимуть нового сухопутного вторгнення на півночі України, командування все одно буде змушене тримати в прикордонних районах певну кількість військ, щоб протистояти можливим вилазкам загарбників.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.