Путін навряд чи сяде за стіл переговорів, хто б не став новим президентом США – CNN
Американська політика перебуває на роздоріжжі напередодні виборів президента, де кожен із двох кандидатів має своє бачення завершення війни в Україні. Однак це не обов'язково призведе до поворотного моменту в питанні мирних переговорів між Києвом та Москвою.
Таку думку висловили американські аналітики в коментарі каналу CNN. Вони наголосили: незалежно від того, хто зрештою опиниться у Білому домі, ніщо не вказує на те, що російський диктатор Путін готовий сісти за стіл переговорів.
Прогнозується, що в разі обрання президентом представник Демократичної партії Камала Гарріс значною мірою продовжить політику адміністрації Джо Байдена, яка підтримувала Україну, незважаючи на деякі розбіжності, такі як використання західної зброї для завдання ударів по території РФ.
Водночас Дональд Трамп зайняв кардинально іншу позицію, заявивши, що припинить підтримку військових зусиль Києва та стверджуючи, що він може врегулювати війну за один день. Ба більше, умови мирного плану, запропонованого його кандидатом на посаду віцепрезидента Дж. Д. Венсом, напрочуд схожі на список побажань Путіна. "Що Трамп думає, що він може зробити, які у нього є важелі впливу, на цей момент неясно, але я не думаю, що це швидкий процес", – сказав CNN Томас Грем, експерт із зовнішньої політики та науковий співробітник Ради з міжнародних відносин.
Проте, за словами фахівців, скорочення витрат на допомогу США цілком може призвести до змін на полі бою в Україні. "З будь-яким потенційним президентом Путін прагнутиме використовувати те, що він вважає політичною дисфункцією в США, а також "тріщинами в єдності Заходу", – додав Грем.
Зазначається, що ці "тріщини" можуть виникнути у формі скорочення адміністрацією Трампа допомоги США та прийняття на себе меншої ролі в НАТО чи розколу Конгресу США. Фінансовий тиск на європейських союзників також відіграє свою роль, як і розбіжності у Північноатлантичному альянсі з проросійським керівництвом у таких державах-членах, як Угорщина й Словаччина. "Відсутність західної єдності, відсутність чіткої демонстрації того, що Захід та Україна мають спільне бачення того, чого вони намагаються досягти... У Путіна немає причин переглядати те, що він робить в Україні в цей час", – пояснив Грем.
Інші аналітики кажуть, що масштаб війни в Україні також надто великий для простих переговорів між Москвою та Києвом. Вони стверджують, що це набагато ширший конфлікт між Росією та Заходом. "Для Путіна Україна – це лише "засіб для досягнення мети", а мета – ще більше обмежити вплив США у міжнародних справах", – вважає Джон Лоф, науковий співробітник Програми з РФ та Євразії лондонського аналітичного центру Chatham House.
За його словами, коли радники Трампа пояснять йому, що насправді тут відбувається, і той факт, що Китай відіграв ключову роль у підтримці здатності Росії продовжувати вести цю війну, республіканець може "раптово дуже сильно відчути", що він не так добре прихильний Путіну. Експерт додав, що зі свого боку Пекін сприйме будь-які поступки "як ще одну вказівку на слабкість США", а це суперечить жорсткій риториці Трампа щодо загрози КНР.
У CNN вказали, що Україна і так поступається за чисельністю сил, а Росія, схоже, готова змиритися з великою кількістю втрат. За даними НАТО, понад 600 000 російських солдатів було вбито або поранено після повномасштабного вторгнення в Україну. "Також ворог нарощує свої війська, щоб за будь-яку ціну витіснити Збройні сили України з Курської області. Головний елемент РФ у цій війні – чисельність її військ – це м'ясні атаки та наступальні дії. Вони роблять це на всіх ділянках лінії фронту", – сказав Олег Ширяєв, командир 225-го окремого штурмового батальйону, який бере участь у Курській операції.
Інший командир підрозділу СБУ, який діє у Запорізькій області, сказав, що відправляючи велику кількість особового складу в бій як гарматне м'ясо, окупанти намагаються закріпитися у сірих зонах фронту. Офіцер додав, що складна система укріплень на Запоріжжі допомагає Силам оборони захищати лінію фронту. "Але Київ знає, що цього замало. Україна потребує підтримки як для своєї піхоти, так і для свого майна… Якщо потенційна адміністрація Трампа скоротить допомогу США, Україна стане дедалі беззбройнішою. Європейські країни намагаються збільшити виробництво боєприпасів для України, щоб не допустити відкату в разі, якщо підтримка США скоротиться. Але навіть якщо політика США продовжить слідувати поточній траєкторії, західні союзники Києва, схоже, не готові спрямувати обсяг ресурсів, необхідний для досягнення великих успіхів на полі бою", – підсумувало свою публікацію видання CNN.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.