Путін веде війну всього життя, а з приходом Трампа бойові дії посиляться – Кулеба
Головне питання щодо можливих мирних переговорів, яке слід поставити, не має нічого спільного з позицією України: як зацікавити президента РФ Володимира Путіна у припиненні війни. Про це написав колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба у статті для The Economist.
ЗС РФ домагаються успіхів у повзучій окупації України і Путін вважає це вагомим доказом того, що поточна стратегія України та її партнерів не працює. Путін вважає Захід слабким і нерішучим і переконаний, що в підсумку йому вдасться здобути перемогу, бо західні партнери не зможуть надати Україні достатню підтримку. "Аналітики, схоже, будують свої моделі світу на припущенні, що Путін раціональний у своїх рішеннях. Вони не беруть до уваги той факт, що він веде війну всього свого життя, і що його амбіції виходять за межі однієї лише території. На сторінках російської історії він бачить себе як Володимир III, слідом за Петром I, який втопив боротьбу України за незалежність у крові після битви під Полтавою 1709 року, та Катериною II, яка ліквідувала автономію України у складі імперії та знищила її останню козацьку цитадель 1795 року", — ідеться в публікації.
Путін розглядає підпорядкування України як основну частину своєї спадщини і будь-яка невдача щодо цього зробить його першим російським царем, який зазнав фіаско. По той бік Атлантики обраний президент США Дональд Трамп також не проявить слабкість. Він має демонструвати всьому світу, що його план — яким би він не був — набагато кращий за план глави Білого дому, який йде, Джо Байдена. Він може вірити, що нинішня стратегія не зупинить просування Росії, і тому має змінитися. Напівзаходи та напіврішучість призвели до напіврезультатів, зазначив Кулеба.
Багато хто вважає, що Трамп залишить Україну без фінансової допомоги, щоб змусити бути поступливішою. Але у президента Володимир Зеленського все ж буде деяка підтримка від Америки, надіслана в останні дні адміністрацією Байдена, і ще більше від Європи.
Якщо адміністрація Трампа зупинить військову підтримку і нав'яже Україні неприємні умови миру, частина українського суспільства буде проти. Внутрішні заворушення ризикують призвести до внутрішнього краху країни, припускає Кулеба. Відповідальність за що, за його словами, буде цілком на Трампі. Він не може дозволити, щоб Україна стала його Афганістаном.
Ані Зеленський, ані Путін не погодяться на будь-що подібне до Мінських угод, які зменшили масштаби, але не припинили воєнні дії після анексії Криму 2014 року. Обидва лідери вклали занадто багато, щоб зараз піти на такі напівзаходи. "Ідея про те, що територія в обмін на безпеку може спрацювати, помилкова. Війна не закінчиться, якщо Україна поверне собі кордони 1991 року, і якщо обидві сторони погодяться на нову лінію розмежування", — вважає автор публікації.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Президент України Володимир Зеленський досяг важливого дипломатичного результату в Парижі, де Україна разом із дев’ятьма європейськими державами офіційно започаткувала Антибалістичну коаліцію.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, у ході яких відзначив французького лідера орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України.
Російський правитель Володимир Путін заявив про намір продовжити інтенсивні удари по території України, давши зрозуміти, що Кремль не збирається згортати військову кампанію попри зростаючий міжнародний тиск і нові пакети підтримки Києва.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.