Путін веде війну всього життя, а з приходом Трампа бойові дії посиляться – Кулеба
Головне питання щодо можливих мирних переговорів, яке слід поставити, не має нічого спільного з позицією України: як зацікавити президента РФ Володимира Путіна у припиненні війни. Про це написав колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба у статті для The Economist.
ЗС РФ домагаються успіхів у повзучій окупації України і Путін вважає це вагомим доказом того, що поточна стратегія України та її партнерів не працює. Путін вважає Захід слабким і нерішучим і переконаний, що в підсумку йому вдасться здобути перемогу, бо західні партнери не зможуть надати Україні достатню підтримку. "Аналітики, схоже, будують свої моделі світу на припущенні, що Путін раціональний у своїх рішеннях. Вони не беруть до уваги той факт, що він веде війну всього свого життя, і що його амбіції виходять за межі однієї лише території. На сторінках російської історії він бачить себе як Володимир III, слідом за Петром I, який втопив боротьбу України за незалежність у крові після битви під Полтавою 1709 року, та Катериною II, яка ліквідувала автономію України у складі імперії та знищила її останню козацьку цитадель 1795 року", — ідеться в публікації.
Путін розглядає підпорядкування України як основну частину своєї спадщини і будь-яка невдача щодо цього зробить його першим російським царем, який зазнав фіаско. По той бік Атлантики обраний президент США Дональд Трамп також не проявить слабкість. Він має демонструвати всьому світу, що його план — яким би він не був — набагато кращий за план глави Білого дому, який йде, Джо Байдена. Він може вірити, що нинішня стратегія не зупинить просування Росії, і тому має змінитися. Напівзаходи та напіврішучість призвели до напіврезультатів, зазначив Кулеба.
Багато хто вважає, що Трамп залишить Україну без фінансової допомоги, щоб змусити бути поступливішою. Але у президента Володимир Зеленського все ж буде деяка підтримка від Америки, надіслана в останні дні адміністрацією Байдена, і ще більше від Європи.
Якщо адміністрація Трампа зупинить військову підтримку і нав'яже Україні неприємні умови миру, частина українського суспільства буде проти. Внутрішні заворушення ризикують призвести до внутрішнього краху країни, припускає Кулеба. Відповідальність за що, за його словами, буде цілком на Трампі. Він не може дозволити, щоб Україна стала його Афганістаном.
Ані Зеленський, ані Путін не погодяться на будь-що подібне до Мінських угод, які зменшили масштаби, але не припинили воєнні дії після анексії Криму 2014 року. Обидва лідери вклали занадто багато, щоб зараз піти на такі напівзаходи. "Ідея про те, що територія в обмін на безпеку може спрацювати, помилкова. Війна не закінчиться, якщо Україна поверне собі кордони 1991 року, і якщо обидві сторони погодяться на нову лінію розмежування", — вважає автор публікації.
5 грудня українські безпілотники СБУ здійснили точний удар по терміналу скрапленого газу в російському порту «Темрюк» на Кубані. Внаслідок атаки загорілися понад 20 резервуарів із 30, що перебували на об’єкті. Крім того, було знищено низку залізничних цистерн, які використовувалися для перевалки та транспортування зрідженого газу.
5 грудня українські безпілотники СБУ здійснили точний удар по терміналу скрапленого газу в російському порту «Темрюк» на Кубані. Внаслідок атаки загорілися понад 20 резервуарів із 30, що перебували на об’єкті. Крім того, було знищено низку залізничних цистерн, які використовувалися для перевалки та транспортування зрідженого газу.
Під час виступу в Лондоні Фрідріх Мерц заявив, що має сумніви щодо змісту окремих документів, які Сполучені Штати передають європейським партнерам у межах перемовин про досягнення миру в Україні.
Президент Володимир Зеленський розповів, що на зустрічі 8 грудня у Лондоні з прем'єром Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом вони детально узгоджували спільну дипломатичну лінію з США.
Президент України Володимир Зеленський назвав претендентів на посаду голови ОПУ. За його словами, він розглядає кандидатури Дениса Шмигаля, Михайла Федорова, Сергія Кислиці, Павла Паліси та Кирила Буданова.
Європейські лідери занепокоєні можливими поступками України у переговорах про Донбас і намагаються переконати президента Володимира Зеленського не погоджуватися на жодні рішення без надійних гарантій безпеки від США.
Президент Чехії Петр Павел не виключив, що в майбутньому Європа більш жорсткіше реагуватиме на провокації Росії і одного разу може піти на збиття російського дрона чи літака. Таке Павел сказав в інтерв'ю The Sunday Times.
Слідчий комітет держави-агресора РФ заочно висунув звинувачення командиру Сил безпілотних систем ЗСУ Роберту "Мадяру" Бровді у "теракті" і подав його в міжнародний розшук.
Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених посадовців Кремля.
Голова комітету Верховної Ради із закордонних справ Олександр Мережко заперечив президенту США Дональду Трампу, який раніше заявив, що його український колега Володимир Зеленський не читав запропонований американською стороною "мирний план".
5 грудня українські безпілотники СБУ здійснили точний удар по терміналу скрапленого газу в російському порту «Темрюк» на Кубані. Внаслідок атаки загорілися понад 20 резервуарів із 30, що перебували на об’єкті. Крім того, було знищено низку залізничних цистерн, які використовувалися для перевалки та транспортування зрідженого газу.
5 грудня українські безпілотники СБУ здійснили точний удар по терміналу скрапленого газу в російському порту «Темрюк» на Кубані. Внаслідок атаки загорілися понад 20 резервуарів із 30, що перебували на об’єкті. Крім того, було знищено низку залізничних цистерн, які використовувалися для перевалки та транспортування зрідженого газу.
Під час виступу в Лондоні Фрідріх Мерц заявив, що має сумніви щодо змісту окремих документів, які Сполучені Штати передають європейським партнерам у межах перемовин про досягнення миру в Україні.
Президент Володимир Зеленський розповів, що на зустрічі 8 грудня у Лондоні з прем'єром Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом вони детально узгоджували спільну дипломатичну лінію з США.