Путін зробив заяву про мирні переговори з Україною
Росія начебто готова до мирних переговорів щодо України, але головною проблемою для їхнього початку є надійність гарантій та нібито бажання Заходу "покарати" Москву.
Про це заявив глава кремлівського режиму Володимир Путін в інтерв'ю китайському інформагентству Сіньхуа. "Ми хочемо всеосяжного, стійкого і справедливого врегулювання цього конфлікту мирними засобами. І відкриті до діалогу щодо України, але це мають бути переговори, що враховують інтереси всіх залучених у цей конфлікт країн, зокрема й наші інтереси. Укупі з серйозною розмовою про глобальну стабільність, про гарантії безпеки і для протиборчої сторони, і, звичайно, для Росії. Причому це мають бути надійні гарантії" – зазначив він.
При цьому російський правитель відразу придумав нову проблему в питанні переговорів. "Головна проблема − це якраз надійність будь-яких гарантій, тому що ми маємо справу з державами, правлячі кола яких віддають перевагу світоустрою не на основі міжнародного права, а "порядку, заснованому на правилах", про які вони постійно говорять, але яких ніхто не бачив, з якими ніхто не погоджувався і які, судячи з усього, змінюються залежно від поточної політичної кон'юнктури та інтересів тих, хто їх придумує", − зазначив Путін.
Російський лідер похвалив пропозиції Китаю щодо врегулювання війни, але поскаржився, що вони нібито "не знаходять підтримки ні в Україні, ні в її західних покровителів". "Вони не готові до рівноправного, чесного і відкритого діалогу, що ґрунтується на взаємній повазі та врахуванні інтересів одна одної... Натомість західні еліти наполегливо намагаються «покарати» Росію, ізолювати й послабити її, постачають київській владі гроші та зброю. Ввели проти нашої країни майже 16 тисяч односторонніх нелегітимних санкцій. Погрожують розчленувати нашу країну. Незаконно намагаються привласнити наші закордонні активи", – поскаржився Путін.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.