Путін зробив заяву про мирні переговори з Україною
Росія начебто готова до мирних переговорів щодо України, але головною проблемою для їхнього початку є надійність гарантій та нібито бажання Заходу "покарати" Москву.
Про це заявив глава кремлівського режиму Володимир Путін в інтерв'ю китайському інформагентству Сіньхуа. "Ми хочемо всеосяжного, стійкого і справедливого врегулювання цього конфлікту мирними засобами. І відкриті до діалогу щодо України, але це мають бути переговори, що враховують інтереси всіх залучених у цей конфлікт країн, зокрема й наші інтереси. Укупі з серйозною розмовою про глобальну стабільність, про гарантії безпеки і для протиборчої сторони, і, звичайно, для Росії. Причому це мають бути надійні гарантії" – зазначив він.
При цьому російський правитель відразу придумав нову проблему в питанні переговорів. "Головна проблема − це якраз надійність будь-яких гарантій, тому що ми маємо справу з державами, правлячі кола яких віддають перевагу світоустрою не на основі міжнародного права, а "порядку, заснованому на правилах", про які вони постійно говорять, але яких ніхто не бачив, з якими ніхто не погоджувався і які, судячи з усього, змінюються залежно від поточної політичної кон'юнктури та інтересів тих, хто їх придумує", − зазначив Путін.
Російський лідер похвалив пропозиції Китаю щодо врегулювання війни, але поскаржився, що вони нібито "не знаходять підтримки ні в Україні, ні в її західних покровителів". "Вони не готові до рівноправного, чесного і відкритого діалогу, що ґрунтується на взаємній повазі та врахуванні інтересів одна одної... Натомість західні еліти наполегливо намагаються «покарати» Росію, ізолювати й послабити її, постачають київській владі гроші та зброю. Ввели проти нашої країни майже 16 тисяч односторонніх нелегітимних санкцій. Погрожують розчленувати нашу країну. Незаконно намагаються привласнити наші закордонні активи", – поскаржився Путін.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.