Радник Байдена Салліван прокоментував розуміння "миру" від Путіна
Ультимативні вимоги, озвучені російським диктатором Володимиром Путіним як умови для початку переговорів з Україною, суперечать Статуту ООН, моралі та здоровому глузду.
У переддень Саміту миру у Швейцарії глава Кремля поставив вимогу до України відмовитися від частини своїх суверенних територій та роззброїтися, аби РФ згодом було простіше продовжити агресію проти сусідньої держави. Таку думку у ході Глобального саміту миру висловив радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван. Вимогам Путіна він протиставив пошуки шляхів до справедливого миру, які упродовж 15-16 червня у Швейцарії вели близько 100 делегацій з усіх куточків світу.
На початку виступу Салліван відзначив, що участь сотні держав та інституцій у Саміті миру є значним успіхом української дипломатії. Те, що делегації до Швейцарії їхали з усіх частин світу, на думку Саллівана, засвідчують широку підтримку у світі ідеї справедливого миру. "Цей саміт визначив ядро того, яким повинен бути мир. Це принципи Статуту ООН, принципи міжнародного права, принципи суверенітету, територіальної цілісності та неможливості завоювання однієї нації іншою. Крапка. І Україна може спиратися на це, щоб пізніше вести переговори і забезпечити справедливий мир, на який заслуговують люди України. Понад це робочі групи сьогодні надали увагу практичним крокам, яких ми можемо вжити разом щодо продовольчої, ядерної безпеки та, звісно, повернення викрадених дітей. Звісно, ці дії Росії мають бути засуджені, діти мають повернутися додому", – наголосив радник з питань нацбезпеки.
Він також згадав про озвучені 14 червня Путіним вимоги до України та Заходу, які російський диктатор висунув як умову для початку мирних переговорів. "Ми нещодавно почули візію Путіна щодо миру. І він сказав, що Україна не лише повинна відмовитися від територій, які Росія зараз окупує, але й повинна покинути додаткові суверенні українські території, перш ніж Росія погодиться вести переговори. Україна повинна роззброїтися, щоб Росія потім могла вести агресію знову. Це безвідповідально. Це відкидає Статут ООН, основну мораль і просто здоровий глузд", – зазначив Салліван.
На іншому "полюсі", переконаний він, перебувають пропозиції, які упродовж двох днів обговорювали учасники саміту у Швейцарії. "Візія миру, яка була представлена тут багатьма країнами, яка спирається на ті принципи, під якими ми усі підписалися, спирається на те, що ми всі би хотіли жити в такому світі – це є правильна візія для руху вперед. Тому на наш погляд цей захід є важливим рубіконом на шляху до справедливого миру. І США гордо йтимуть з Україною по цьому шляху до того моменту, як Україна переможе. І мир переможе", – резюмував Салліван.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.