Радник глави ОП Подоляк відповів Пєскову на звинувачення України в пасивності у врегулюванні конфлікту на Донбасі
В Офісі президента назвали "класичною пропагандою" заяву представника Кремля Дмитра Пєскова, який звинуватив владу України в пасивності в процесі врегулювання ситуації на Донбасі. Для виконання питань гуманітарного характеру не потрібні спеціальні домовленості, підкреслює радник глави ОП Михайло Подоляк.
Раніше представник Кремля звинуватили владу України у пасивності у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Його слова прокоментував "Укрінформу" радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у вівторок, 29 грудня.
"Безумовно, класичну російську пропаганду ніхто не відміняв і пан Пєсков абсолютно передбачуваний у своїх словах. Проте, якщо згадати деталі домовленостей, досягнутих на саміті в Парижі в грудні 2019 року, то в першому ж пункті цих домовленостей говорилося про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації на Донбасі. зокрема, це і звільнення всіх утримуваних осіб та допуск представників Червоного хреста до всіх утримуваним особам. Щоб виконати цю обіцянку гуманітарного характеру, не потрібні ніякі додаткові або спеціальні політичні кроки від України, це не питання політичної волі з будь-чиєї боку. Щоб допустити представників "Червоного хреста" і звільнити людей, потрібно всього лише кілька простих рішень - саме з боку Росії. Однак, це не виконано", - зазначив Подоляк.
Він додав, що не виконується і домовленість про відкриття нових пунктів пропуску через лінію розмежування. При цьому Україна зі свого боку все необхідне зробила - пункти пропуску готові, вони забезпечені на сто відсотків, можуть працювати. Але їх відкриття блокується представниками окупаційної влади.
"Вже ці два приклади показують, що проблема деескалації точно не в політичній волі України. Навпаки, тільки завдяки особистій наполегливості Володимира Зеленського вдалося розблокувати багато складних питань, які не мали рішень роками. Якщо РФ вперто не виконує навіть базові обіцянки гуманітарного характеру, які дійсно могли б полегшити життя і скоротити страждання людей через війну, то розмови про політику з їх боку виглядають надто цинічно неправдоподібно. А з точки зору людей на Донбасі - навіть абсурдно", - сказав Подоляк.
Раніше офіцер ЗСУ показав особи кадрових офіцерів РФ, нагороджених Путіним за війну на Донбасі. Також ASPI news повідомляло, що в Генштабі ЗСУ повідомили про кількість безповоротних втрат української армії на Донбасі у 2020 році.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.