"Реєстрові" олігархи: хто та як постраждає від законопроєкту Зеленського про "зменшення олігархічного впливу"
Днями парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №5599 про запобігання загроз національній безпеці, пов'язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу у суспільному житті (олігархів). Втім, терміновий розгляд документу у другому читанні нардепи не підтримали, а отже подальший розгляд законопроєкту перенесено на осінь.
Хай там як, наразі пропонується визначати олігархом людина, яка: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, на день набуття чинності цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість її активів (та осіб, бенефіціаром яких він є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (2,379 мільярда гривень).
Якщо людина відповідає хоча б двом зазначеним критеріям – вона за поданням РНБО потрапляє до "Реєстру олігархів". Після цього олігарху буде заборонено здійснювати внески (прямо або через інших осіб) на підтримку політичних партій, а також бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
Цікаво, що олігархи перед спілкуванням з будь-яким чиновником мають попереджати його, що перебувають у реєстрі. Втім, якщо спілкування між чиновником та олігархом або його представником все ж відбулося, то чиновник має подати декларацію про такий контакт вже наступного дня.
"Законопроєкт Зеленського "про олігархів" в реальності не відповідає ані назві, ані змісту, позаяк він не спрямований проти шкідливого впливу олігархічного бізнесу на економічне, а відтак й суспільне життя в Україні. В Офісі президента вважають, що головною загрозою для рейтингів президента та його політичної сили є медійна критика опонентів. Саме це було головною мотивацією дій Зеленського проти Віктора Медведчука та його медіа-холдингу. У цьому випадку рішення РНБО справді збігалися з інтересами національної безпеки, тому були сприйняті суспільством переважно схвально. Проте, схоже, влада не може почуватися навіть у відносній безпеці без зачистки інформаційного простору від відверто ворожих до неї медійних ресурсів. Йдеться передусім про інформаційний холдинг Петра Порошенка, а також телеканал "Еспресо", який фінансується Костянтином Жеваго. Справжні олігархи (Коломойський, Ахметов, Пінчук тощо) можуть бути спокійними. Цей закон не проти них та їхнього бізнесу, він проти використання опозицією їхніх ресурсів. Це дуже нагадує початок шляху до авторитарної влади Путіна в Росії та Лукашенка у Білорусі. Вони теж розпочинали боротьбу з олігархами через контроль над телеканалами", – прокоментував ініціативу Зеленського політичний аналітик Володимир Горбач.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.