Росіяни зимою стратили понад 30 українських полонених – ООН
Протягом цієї зими російські окупанти стратили 32 українських військовополонених. Це значно більше, ніж у попередні періоди.
Про це йдеться у звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. 38-й звіт місії ООН щодо ситуації з правами людини в Україні охоплює період із 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року. Експерти провели інтерв’ю з 60 українськими військовими, нещодавно звільненими з полону.
Українські військові розповіли про жахливе ставлення в полоні в окупантів, неможливість спілкуватися з сім'ями та відсутність задовільного харчування і медичної допомоги. Зокрема, російські військові та посадовці катують полонених, у тому числі застосовують побиття, електричний струм, змушують довго перебувати в незручному положенні, погрожують розстрілом або імітують його. Більше ніж половина полонених пережила сексуальне насильство.
Автори звіту зазначають, що ці дані підтверджують, що російська армія продовжує застосовувати раніше встановлені практики катування, жорстокого поводження, смертей в полоні, тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, насильницьких зникнень і жахливих умов утримання. "Крім цього, ММПЛУ задокументувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів. ММПЛУ провела незалежну верифікацію трьох зі згаданих випадків", – йдеться у звіті.
ООН також наводить дані про інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які, хоча й не заявляють про тортури в офіційних місцях утримання, давали "свідоцтва про тортури та жорстоке поводження в місцях їхнього тимчасового перебування після евакуації з поля бою".
Окрім того, звіт місії містить інформацію про насильство російської адміністрації щодо жителів окупованих територій України. В тому числі йдеться про вбивства цивільних осіб, свавільні затримання та обмеження свободи висловлення поглядів.
За даними ООН, загальна кількість встановлених втрат серед цивільних в Україні "лишається співставною з кількістю втрат за попередній період".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.