Рютте після залучення військ КНДР закликав світ змінити "курс війни"
Володимир Путін, покладаючись на військову допомогу від Ірану та Північної Кореї, а також "запросивши" війська КНДР воювати проти України, показує свій відчай і стає все більш залежним від своїх авторитарних друзів.
Однак залучення солдатів Кім Чен Ина до бойових дій на європейській землі є "вкрай небезпечним для глобальної безпеки" і має змусити світ зробити більше, щоб змінити курс війни. Про це у колонці на сайті Politico написав генеральний секретар НАТО Марк Рютте. За його словами, це "історична та неправильна подія". https://www.politico.eu/article/north-korea-troops-europe-turning-point-mark-rutte/ "Північнокорейські війська на європейській землі, безумовно, є історичною та неправильною подією з багатьох причин. Це вперше за сторіччя, коли Росія запросила в країну іноземні війська. І це має змусити нас усіх замислитися. Чи знаходимося ми на межі чогось набагато більш похмурого, ніж спустошення, яке вже обрушилося на народ України?" – написав Рютте.
За словами генсека, зарозумілість Путіна продовжує формувати його рішення. Він покладається на Китай, щоб підтримати економіку РФ і отримати доступ до технологій подвійного призначення для підтримки своїх військових зусиль. Також диктатор покладається на Іран у плані ударних БПЛА та ракет, і залежить від Північної Кореї щодо мільйонів боєприпасів і балістичних ракет, а тепер і солдатів.
Все це ознаки відчаю, що зростає, стверджує генсек блоку. Водночас щодня його армія втрачає на фронті в Україні приблизно 1200 солдатів на день — понад 600 тисяч із лютого 2022 року. "І не в силах впоратися з політичними витратами масового призиву, Путін тепер вирішив також закликати солдатів з Північної Кореї. Це небезпечне розширення конфлікту загострює війну і демонструє, що наша безпека є не регіональною, а глобальною. Путін, безумовно, не отримує підтримку безкоштовно. Президент РФ у відповідь підтримує режим Кім Чен Ина, забезпечуючи Пхеньян військовими технологіями, які диктатор використовуватиме для погроз сусідам, що ще більше посилить нестабільність на Корейському півострові", – йдеться у колонці. Крім того, північнокорейці, які не воювали понад 70 років, тепер матимуть цінний бойовий досвід та розуміння сучасних конфліктів.
Рютте підкреслив, що поглиблення військових та економічних зав’язків між "безрозсудною Росією і знахабнілою Північною Кореєю", не просто загрожує євроатлантичній та індо-тихоокеанській безпеці, це "вкрай небезпечно для глобальної безпеки".
Він додав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії країни-члени НАТО надали Україні понад 99% усієї військової підтримки. "Зараз нам потрібна політична відданість, щоб залишатися на цьому курсі протягом тривалого часу. Досі наша підтримка утримувала Україну у боротьбі. Але нам потрібно зробити набагато більше, щоб змінити траєкторію війни. Нам також потрібно більше інвестувати у відносини з партнерами по Індо-Тихоокеанського регіону", – написав Рютте.
Генсек Північноатлантичного Альянсу додав, що підтримка України коштує державам-партнерам лише частину їхніх річних військових бюджетів і це невелика ціна за мир. "Питання у тому, чи можемо ми дозволити собі цього не робити?" – підсумував він.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.