Рютте звинуватив РФ у прямих атаках на країни НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія давно веде не приховану, а відкриту війну проти країн НАТО.
Відповідну заяву генсек зробив під час виступу перед експертами з безпеки в Брюсселі. Рютте підкреслив, що необхідно змінити підхід і перейти до військового мислення, щоб бути готовими до можливих атак, включаючи, наприклад, застосування дронів у Європі, повідомило BILD.
Згідно з звітом ОБСЄ, з початку війни в Україні Росія здійснила близько 150 атак на території країн НАТО. Серед них — кібератаки на залізниці, лікарні, системи GPS та водопостачання. Також у звіті йдеться про зломи, саботажі та погрози для військових об'єктів та підводної інфраструктури.
Росіяни приділяють особливу увагу атакам на критичну інфраструктуру. Наприклад, у 2024 році великі лікарні в Румунії та аптеки в США виявилися паралізованими через хакерські атаки, а в Європі фіксувалися масові збої GPS-сигналів. Росію також підозрюють у саботажі підводних кабелів у Балтійському морі, що вплинуло на зв'язок та передачу даних.
Крім кібератак, у звіті згадуються випадки фізичного насильства та замаху. У Італії запобігли змову, що передбачає вбивство міністра оборони, а Німеччини та США виявлено плани нападів на керуючих компаній, пов'язані з оборонною індустрією. Москву також звинувачують у використанні міграційної кризи для дестабілізації кордонів країн ЄС, пропаганді та у втручанні у вибори.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.