Рютте звинуватив РФ у прямих атаках на країни НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія давно веде не приховану, а відкриту війну проти країн НАТО.
Відповідну заяву генсек зробив під час виступу перед експертами з безпеки в Брюсселі. Рютте підкреслив, що необхідно змінити підхід і перейти до військового мислення, щоб бути готовими до можливих атак, включаючи, наприклад, застосування дронів у Європі, повідомило BILD.
Згідно з звітом ОБСЄ, з початку війни в Україні Росія здійснила близько 150 атак на території країн НАТО. Серед них — кібератаки на залізниці, лікарні, системи GPS та водопостачання. Також у звіті йдеться про зломи, саботажі та погрози для військових об'єктів та підводної інфраструктури.
Росіяни приділяють особливу увагу атакам на критичну інфраструктуру. Наприклад, у 2024 році великі лікарні в Румунії та аптеки в США виявилися паралізованими через хакерські атаки, а в Європі фіксувалися масові збої GPS-сигналів. Росію також підозрюють у саботажі підводних кабелів у Балтійському морі, що вплинуло на зв'язок та передачу даних.
Крім кібератак, у звіті згадуються випадки фізичного насильства та замаху. У Італії запобігли змову, що передбачає вбивство міністра оборони, а Німеччини та США виявлено плани нападів на керуючих компаній, пов'язані з оборонною індустрією. Москву також звинувачують у використанні міграційної кризи для дестабілізації кордонів країн ЄС, пропаганді та у втручанні у вибори.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.