"Саакашвілі звільнять, якщо у 2024 році на парламентських виборах у Грузії переможе опозиція", – політтехнолог
Поки масштабних акцій протесту щодо звільнення з грузинської в'язниці Міхеїла Саакашвілі не спостерігається. Чому третій президент Грузії ризикнув поїхати до батьківщини та, що на нього там чекає, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Саакашвілі нелегально прибув до Грузії напередодні парламентських виборів у країні, розраховуючи надихнути своїх прихильників на підтримку опозиції під час голосування 2 жовтня. Передбачувано він був заарештований 1 жовтня. Хоча великого обурення його затримання не викликало. Кілька вельми стриманих заяв від українського МЗС та президента Володимира Зеленського, вимоги "справедливого суду" від США і Європи та мітинг на кілька сотень людей під в'язницею, де тримають Саакашвілі.
"Саакашвілі – жива людина, яка кілька років сиділа без діла. До того ж він авантюрист. На що він розраховував у Грузії? Так, у нього є прихильники. Але його поява в країні мобілізувала не лише його симпатиків, але й противників. Багато людей в Грузії його просто ненавидять. Він звільнив купу чиновників, усіх міліціонерів, запроторив масу народу за ґрати. Стара грузинська інтелігенція терпіти його не може. Для молоді, яка користується плодами його реформ, він вже є вчорашнім днем. Не можна зникнути на 7 років з країни, бути постійно головним героєм численних скандалів й розраховувати, що тебе після повернення будуть носити на руках", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, в якийсь момент Саакашвілі зрозумів, що наступив слушний час для повернення – або зараз, або вже ніколи. Можливо, він прорахувався, бо зараз схоже на те, що сидіти він буде мінімум до 2024 року.
"У 2024 році відбудуться чергові парламентські вибори. Якщо переможе опозиція, то Саакашвілі може вийти на волю. Велика кількість населення країни живе бідно. До того ж пандемія коронавірусу сильно підкосила економіку Грузії. Люди з одного боку не вдоволені "Грузинською мрією", але й не бачать чіткої альтернативи, позаяк третій президент Грузії асоціюється у багатьох виборців з війною та нестабільністю. Чинний лідер партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" Ніка Мелія більше ніж сам Саакашвілі відповідає викликам часу", – підсумував Голобуцький.
Нагадаємо на місцевих виборах у Грузії перемогла правляча партія "Грузинська мрія", отримавши підтримку близько 47% виборців. Головна опозиційна партія "Єдиний національний рух" зібрала понад 30% голосів.
ASPI news повідомляло, депутатка від пропрезидентської політсили Ліза Ясько прокоментувала стосунки з Саакашвілі та закликала сприяти його звільненню. Саакашвілі перебуває в Грузії вже майже тиждень, а грузинські правоохоронні структури не мають наміру його відпускати та очікують свідчень у провадженнях.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
ПолітикаРечник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
ПолітикаМер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
ПолітикаПрезидент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.