"Саакашвілі звільнять, якщо у 2024 році на парламентських виборах у Грузії переможе опозиція", – політтехнолог
Поки масштабних акцій протесту щодо звільнення з грузинської в'язниці Міхеїла Саакашвілі не спостерігається. Чому третій президент Грузії ризикнув поїхати до батьківщини та, що на нього там чекає, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Саакашвілі нелегально прибув до Грузії напередодні парламентських виборів у країні, розраховуючи надихнути своїх прихильників на підтримку опозиції під час голосування 2 жовтня. Передбачувано він був заарештований 1 жовтня. Хоча великого обурення його затримання не викликало. Кілька вельми стриманих заяв від українського МЗС та президента Володимира Зеленського, вимоги "справедливого суду" від США і Європи та мітинг на кілька сотень людей під в'язницею, де тримають Саакашвілі.
"Саакашвілі – жива людина, яка кілька років сиділа без діла. До того ж він авантюрист. На що він розраховував у Грузії? Так, у нього є прихильники. Але його поява в країні мобілізувала не лише його симпатиків, але й противників. Багато людей в Грузії його просто ненавидять. Він звільнив купу чиновників, усіх міліціонерів, запроторив масу народу за ґрати. Стара грузинська інтелігенція терпіти його не може. Для молоді, яка користується плодами його реформ, він вже є вчорашнім днем. Не можна зникнути на 7 років з країни, бути постійно головним героєм численних скандалів й розраховувати, що тебе після повернення будуть носити на руках", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, в якийсь момент Саакашвілі зрозумів, що наступив слушний час для повернення – або зараз, або вже ніколи. Можливо, він прорахувався, бо зараз схоже на те, що сидіти він буде мінімум до 2024 року.
"У 2024 році відбудуться чергові парламентські вибори. Якщо переможе опозиція, то Саакашвілі може вийти на волю. Велика кількість населення країни живе бідно. До того ж пандемія коронавірусу сильно підкосила економіку Грузії. Люди з одного боку не вдоволені "Грузинською мрією", але й не бачать чіткої альтернативи, позаяк третій президент Грузії асоціюється у багатьох виборців з війною та нестабільністю. Чинний лідер партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" Ніка Мелія більше ніж сам Саакашвілі відповідає викликам часу", – підсумував Голобуцький.
Нагадаємо на місцевих виборах у Грузії перемогла правляча партія "Грузинська мрія", отримавши підтримку близько 47% виборців. Головна опозиційна партія "Єдиний національний рух" зібрала понад 30% голосів.
ASPI news повідомляло, депутатка від пропрезидентської політсили Ліза Ясько прокоментувала стосунки з Саакашвілі та закликала сприяти його звільненню. Саакашвілі перебуває в Грузії вже майже тиждень, а грузинські правоохоронні структури не мають наміру його відпускати та очікують свідчень у провадженнях.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.