"Саакашвілі звільнять, якщо у 2024 році на парламентських виборах у Грузії переможе опозиція", – політтехнолог
Поки масштабних акцій протесту щодо звільнення з грузинської в'язниці Міхеїла Саакашвілі не спостерігається. Чому третій президент Грузії ризикнув поїхати до батьківщини та, що на нього там чекає, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Саакашвілі нелегально прибув до Грузії напередодні парламентських виборів у країні, розраховуючи надихнути своїх прихильників на підтримку опозиції під час голосування 2 жовтня. Передбачувано він був заарештований 1 жовтня. Хоча великого обурення його затримання не викликало. Кілька вельми стриманих заяв від українського МЗС та президента Володимира Зеленського, вимоги "справедливого суду" від США і Європи та мітинг на кілька сотень людей під в'язницею, де тримають Саакашвілі.
"Саакашвілі – жива людина, яка кілька років сиділа без діла. До того ж він авантюрист. На що він розраховував у Грузії? Так, у нього є прихильники. Але його поява в країні мобілізувала не лише його симпатиків, але й противників. Багато людей в Грузії його просто ненавидять. Він звільнив купу чиновників, усіх міліціонерів, запроторив масу народу за ґрати. Стара грузинська інтелігенція терпіти його не може. Для молоді, яка користується плодами його реформ, він вже є вчорашнім днем. Не можна зникнути на 7 років з країни, бути постійно головним героєм численних скандалів й розраховувати, що тебе після повернення будуть носити на руках", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, в якийсь момент Саакашвілі зрозумів, що наступив слушний час для повернення – або зараз, або вже ніколи. Можливо, він прорахувався, бо зараз схоже на те, що сидіти він буде мінімум до 2024 року.
"У 2024 році відбудуться чергові парламентські вибори. Якщо переможе опозиція, то Саакашвілі може вийти на волю. Велика кількість населення країни живе бідно. До того ж пандемія коронавірусу сильно підкосила економіку Грузії. Люди з одного боку не вдоволені "Грузинською мрією", але й не бачать чіткої альтернативи, позаяк третій президент Грузії асоціюється у багатьох виборців з війною та нестабільністю. Чинний лідер партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" Ніка Мелія більше ніж сам Саакашвілі відповідає викликам часу", – підсумував Голобуцький.
Нагадаємо на місцевих виборах у Грузії перемогла правляча партія "Грузинська мрія", отримавши підтримку близько 47% виборців. Головна опозиційна партія "Єдиний національний рух" зібрала понад 30% голосів.
ASPI news повідомляло, депутатка від пропрезидентської політсили Ліза Ясько прокоментувала стосунки з Саакашвілі та закликала сприяти його звільненню. Саакашвілі перебуває в Грузії вже майже тиждень, а грузинські правоохоронні структури не мають наміру його відпускати та очікують свідчень у провадженнях.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаМіністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
ПолітикаРосійський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
ПолітикаСибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
ПолітикаЮрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
ПолітикаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
ПолітикаУкраїнські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
ПолітикаРадник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаМіністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
ПолітикаРосійський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
ПолітикаСибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.