"Саакашвілі звільнять, якщо у 2024 році на парламентських виборах у Грузії переможе опозиція", – політтехнолог
Поки масштабних акцій протесту щодо звільнення з грузинської в'язниці Міхеїла Саакашвілі не спостерігається. Чому третій президент Грузії ризикнув поїхати до батьківщини та, що на нього там чекає, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Саакашвілі нелегально прибув до Грузії напередодні парламентських виборів у країні, розраховуючи надихнути своїх прихильників на підтримку опозиції під час голосування 2 жовтня. Передбачувано він був заарештований 1 жовтня. Хоча великого обурення його затримання не викликало. Кілька вельми стриманих заяв від українського МЗС та президента Володимира Зеленського, вимоги "справедливого суду" від США і Європи та мітинг на кілька сотень людей під в'язницею, де тримають Саакашвілі.
"Саакашвілі – жива людина, яка кілька років сиділа без діла. До того ж він авантюрист. На що він розраховував у Грузії? Так, у нього є прихильники. Але його поява в країні мобілізувала не лише його симпатиків, але й противників. Багато людей в Грузії його просто ненавидять. Він звільнив купу чиновників, усіх міліціонерів, запроторив масу народу за ґрати. Стара грузинська інтелігенція терпіти його не може. Для молоді, яка користується плодами його реформ, він вже є вчорашнім днем. Не можна зникнути на 7 років з країни, бути постійно головним героєм численних скандалів й розраховувати, що тебе після повернення будуть носити на руках", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, в якийсь момент Саакашвілі зрозумів, що наступив слушний час для повернення – або зараз, або вже ніколи. Можливо, він прорахувався, бо зараз схоже на те, що сидіти він буде мінімум до 2024 року.
"У 2024 році відбудуться чергові парламентські вибори. Якщо переможе опозиція, то Саакашвілі може вийти на волю. Велика кількість населення країни живе бідно. До того ж пандемія коронавірусу сильно підкосила економіку Грузії. Люди з одного боку не вдоволені "Грузинською мрією", але й не бачать чіткої альтернативи, позаяк третій президент Грузії асоціюється у багатьох виборців з війною та нестабільністю. Чинний лідер партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" Ніка Мелія більше ніж сам Саакашвілі відповідає викликам часу", – підсумував Голобуцький.
Нагадаємо на місцевих виборах у Грузії перемогла правляча партія "Грузинська мрія", отримавши підтримку близько 47% виборців. Головна опозиційна партія "Єдиний національний рух" зібрала понад 30% голосів.
ASPI news повідомляло, депутатка від пропрезидентської політсили Ліза Ясько прокоментувала стосунки з Саакашвілі та закликала сприяти його звільненню. Саакашвілі перебуває в Грузії вже майже тиждень, а грузинські правоохоронні структури не мають наміру його відпускати та очікують свідчень у провадженнях.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
ПолітикаБританський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.