"Саакашвілі звільнять, якщо у 2024 році на парламентських виборах у Грузії переможе опозиція", – політтехнолог
Поки масштабних акцій протесту щодо звільнення з грузинської в'язниці Міхеїла Саакашвілі не спостерігається. Чому третій президент Грузії ризикнув поїхати до батьківщини та, що на нього там чекає, ASPI news пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Саакашвілі нелегально прибув до Грузії напередодні парламентських виборів у країні, розраховуючи надихнути своїх прихильників на підтримку опозиції під час голосування 2 жовтня. Передбачувано він був заарештований 1 жовтня. Хоча великого обурення його затримання не викликало. Кілька вельми стриманих заяв від українського МЗС та президента Володимира Зеленського, вимоги "справедливого суду" від США і Європи та мітинг на кілька сотень людей під в'язницею, де тримають Саакашвілі.
"Саакашвілі – жива людина, яка кілька років сиділа без діла. До того ж він авантюрист. На що він розраховував у Грузії? Так, у нього є прихильники. Але його поява в країні мобілізувала не лише його симпатиків, але й противників. Багато людей в Грузії його просто ненавидять. Він звільнив купу чиновників, усіх міліціонерів, запроторив масу народу за ґрати. Стара грузинська інтелігенція терпіти його не може. Для молоді, яка користується плодами його реформ, він вже є вчорашнім днем. Не можна зникнути на 7 років з країни, бути постійно головним героєм численних скандалів й розраховувати, що тебе після повернення будуть носити на руках", – зазначив Голобуцький.
На думку експерта, в якийсь момент Саакашвілі зрозумів, що наступив слушний час для повернення – або зараз, або вже ніколи. Можливо, він прорахувався, бо зараз схоже на те, що сидіти він буде мінімум до 2024 року.
"У 2024 році відбудуться чергові парламентські вибори. Якщо переможе опозиція, то Саакашвілі може вийти на волю. Велика кількість населення країни живе бідно. До того ж пандемія коронавірусу сильно підкосила економіку Грузії. Люди з одного боку не вдоволені "Грузинською мрією", але й не бачать чіткої альтернативи, позаяк третій президент Грузії асоціюється у багатьох виборців з війною та нестабільністю. Чинний лідер партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" Ніка Мелія більше ніж сам Саакашвілі відповідає викликам часу", – підсумував Голобуцький.
Нагадаємо на місцевих виборах у Грузії перемогла правляча партія "Грузинська мрія", отримавши підтримку близько 47% виборців. Головна опозиційна партія "Єдиний національний рух" зібрала понад 30% голосів.
ASPI news повідомляло, депутатка від пропрезидентської політсили Ліза Ясько прокоментувала стосунки з Саакашвілі та закликала сприяти його звільненню. Саакашвілі перебуває в Грузії вже майже тиждень, а грузинські правоохоронні структури не мають наміру його відпускати та очікують свідчень у провадженнях.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
ПолітикаУкраїна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
ПолітикаМіністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
ПолітикаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
ПолітикаСполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
ПолітикаВідповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.