СБУ відреагує на ліквідацію економічного підрозділу й управління "К" у службі
Служба безпеки України працює над пропозиціями змін до закону про СБУ, які передбачають можливість трансформації Департаменту контррозвідувального захисту економіки (ДКЗЕ) і управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБ України (ГУ "К") з урахуванням подальшого створення в Україні служби фінансових розслідувань.
"Ми не маємо права законодавчої ініціативи, тому ми розробляємо пропозиції, а потім передаємо їх на розгляд до РНБО. Підготовлений законопроект, який передбачає внесення змін до закону про СБУ в частині трансформації департаменту економіки спецслужби й управління "К", до парламенту подаватиме президент", - розповіли у спецслужбі в середу.
При цьому в СБУ зазначили, що ДКЗЕ вже понад рік переорієнтований на роботу з захисту критичної інфраструктури країни, і, відповідно, підрозділ не здійснює "контролю" над бізнесом.
"УБЕЗ уже пішло в минуле. Це ще не завершений процес, але це вже перші сильні кроки, які свідчать про те, що правоохоронні органи мають змінити своє ставлення до бізнесу. Ми очікуємо, що Служба безпеки України зробить так само, як мінімум - на рівні тих практик, які існують нині", - заявив він на зустрічі уряду з експортною ІТ-індустрією в Києві в середу.
Раніше Кабінет Міністрів на своєму першому засіданні ліквідував економічний підрозділ Національної поліції. Розслідування економічних злочинів в МВС здійснює департамент захисту економіки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
Міністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
Для досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не встановлював жодних кінцевих термінів для досягнення мирної угоди між Україною та Росією. Про це політик заявив під час розмови з журналістами.
Україна повинна максимально нарощувати виробництво власної зброї, зокрема засобів протиповітряної оборони. Це гарантія нашого захисту – "українці не мають залежати від того, чи вдається щось знайти на світовому ринку чи на складах партнерів".
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.