СБУ відреагує на ліквідацію економічного підрозділу й управління "К" у службі
Служба безпеки України працює над пропозиціями змін до закону про СБУ, які передбачають можливість трансформації Департаменту контррозвідувального захисту економіки (ДКЗЕ) і управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБ України (ГУ "К") з урахуванням подальшого створення в Україні служби фінансових розслідувань.
"Ми не маємо права законодавчої ініціативи, тому ми розробляємо пропозиції, а потім передаємо їх на розгляд до РНБО. Підготовлений законопроект, який передбачає внесення змін до закону про СБУ в частині трансформації департаменту економіки спецслужби й управління "К", до парламенту подаватиме президент", - розповіли у спецслужбі в середу.
При цьому в СБУ зазначили, що ДКЗЕ вже понад рік переорієнтований на роботу з захисту критичної інфраструктури країни, і, відповідно, підрозділ не здійснює "контролю" над бізнесом.
"УБЕЗ уже пішло в минуле. Це ще не завершений процес, але це вже перші сильні кроки, які свідчать про те, що правоохоронні органи мають змінити своє ставлення до бізнесу. Ми очікуємо, що Служба безпеки України зробить так само, як мінімум - на рівні тих практик, які існують нині", - заявив він на зустрічі уряду з експортною ІТ-індустрією в Києві в середу.
Раніше Кабінет Міністрів на своєму першому засіданні ліквідував економічний підрозділ Національної поліції. Розслідування економічних злочинів в МВС здійснює департамент захисту економіки.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.