Ще дві держави документально підтримали Україну на шляху до членства в НАТО і ЄС, — Парубій
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про підписання в ході Х Сесії Міжпарламентської асамблеї України, Литви і Польщі підсумковий документ, згідно з яким Польща і Литва декларує підтримку України на шляху до членства в НАТО і ЄС.
Про це Андрій Парубій повідомив у Twitter.
Щойно ми підписали підсумковий документ Міжпарламентської Асамблеї Верховної Ради @verkhovna_rada , Сеймасу Литви @LRSeimas та Сейму і Сенату Польщі @KancelariaSejmu @PolskiSenat У цьому документі Польща і Литва декларує підтримку України на шляху до членства у #НАТО і #ЄС pic.twitter.com/XeROjgbAdk
— Андрій Парубій (@AndriyParubiy) June 8, 2019
"Щойно ми підписали підсумковий документ Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради. У цьому документі Польща і Литва декларує підтримку України на шляху до членства в НАТО і ЄС", - повідомляє спікер Верховної Ради України.
Крім того прес-служба Верховної Ради України також повідомила в Twitter :
"На Х сесії Міжпарламентської асамблеї України, Литви та Польщі створено новий комітет МПА — з питань безпеки".
На Х Сесії Міжпарламентської асамблеї України, Литви і Польщі створено новий Комітет МПА – з питань безпеки 🛡️ pic.twitter.com/gTzEYuPYZq
— Верховна Рада України (@verkhovna_rada) June 8, 2019
Напередодні, 7 червня, голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив на важливості єдності України, Литви та Польщі у протистоянні Росії.
"Ми всі переконалися, наскільки важливі єдність та протистояння агресивній політиці Росії, яка прагне підірвати цілісність і солідарність всього демократичного світу", - сказав Парубій, відкриваючи десяту сесію міжпарламентської асамблеї Верховної Ради, Сейму Литви, Сейму і Сенату Польщі "Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом " у п'ятницю в Києві.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.