Шольц анонсував виділення Україні ще 1,4 мільярдів євро військової допомоги у 2024 році спільно з Бельгією, Данією та Норвегією
Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським анонсував виділення Україні ще EUR1,4 млрд військової допомоги у 2024 році спільно з Бельгією, Данією та Норвегією.
"До кінця року за підтримки наших партнерів Бельгії, Данії та Норвегії ми також надамо Україні ще один пакет військової підтримки на суму близько EUR1,4 млрд", - сказав Шольц під час спільного разом із Зеленським спілкування зі ЗМІ.
За словами канцлера, зазначена підтримка охоплює додаткові системи ППО IRIS-T і Skynex, зенітні танки Gepard, САУ, основні бойові танки, бронемашини, бойові безпілотники, радари й артилерійські боєприпаси. "Ми продовжимо військову підтримку України й наступного року", - запевнив Шольц, нагадавши, що в німецькому бюджеті вже передбачено EUR4 млрд на пряму двосторонню допомогу.
Крім того, він наголосив, що країни "Великої сімки" нададуть Україні цього року кредит розміром $50 млрд. "І на це ви теж можете розраховувати", - сказав Шольц.
Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що удари ЗСУ по логістичних маршрутах Росії призвели до критичного дефіциту палива, зупинили техніку противника та поступово руйнують основу його військової машини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удари по Санкт-Петербургу стали відповіддю України на масовані атаки Росії проти цивільних міст, наголосивши: агресор не залишиться безкарним.
У Москві вперше відкрито заявили про необхідність миру з Україною, визнавши, що економіка країни виснажена санкціями та військовими витратами. Аналітики вважають це сигналом слабкості Кремля, який опинився перед загрозою економічного колапсу.
Президент Володимир Зеленський після доповіді ГУР заявив, що Україна готує оновлення заходів протидії російському виробництву ракет у координації з міжнародними партнерами, наголосивши: тиск на Кремль має зростати.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Кремль планує подальші атаки проти українських міст, але Україна готова дати відповідь, зміцнюючи систему ППО та отримуючи підтримку союзників.
Президент Володимир Зеленський попередив, що за даними розвідки Росія готує нову масовану атаку, закликав українців уважно реагувати на тривоги та наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки системи ППО.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що удари ЗСУ по логістичних маршрутах Росії призвели до критичного дефіциту палива, зупинили техніку противника та поступово руйнують основу його військової машини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удари по Санкт-Петербургу стали відповіддю України на масовані атаки Росії проти цивільних міст, наголосивши: агресор не залишиться безкарним.
У Москві вперше відкрито заявили про необхідність миру з Україною, визнавши, що економіка країни виснажена санкціями та військовими витратами. Аналітики вважають це сигналом слабкості Кремля, який опинився перед загрозою економічного колапсу.
Президент Володимир Зеленський після доповіді ГУР заявив, що Україна готує оновлення заходів протидії російському виробництву ракет у координації з міжнародними партнерами, наголосивши: тиск на Кремль має зростати.