Шольц анонсував виділення Україні ще 1,4 мільярдів євро військової допомоги у 2024 році спільно з Бельгією, Данією та Норвегією
Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським анонсував виділення Україні ще EUR1,4 млрд військової допомоги у 2024 році спільно з Бельгією, Данією та Норвегією.
"До кінця року за підтримки наших партнерів Бельгії, Данії та Норвегії ми також надамо Україні ще один пакет військової підтримки на суму близько EUR1,4 млрд", - сказав Шольц під час спільного разом із Зеленським спілкування зі ЗМІ.
За словами канцлера, зазначена підтримка охоплює додаткові системи ППО IRIS-T і Skynex, зенітні танки Gepard, САУ, основні бойові танки, бронемашини, бойові безпілотники, радари й артилерійські боєприпаси. "Ми продовжимо військову підтримку України й наступного року", - запевнив Шольц, нагадавши, що в німецькому бюджеті вже передбачено EUR4 млрд на пряму двосторонню допомогу.
Крім того, він наголосив, що країни "Великої сімки" нададуть Україні цього року кредит розміром $50 млрд. "І на це ви теж можете розраховувати", - сказав Шольц.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.