Шольц відкинув можливість "мирних" переговорів з Путіним
Канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув заклики до мирних переговорів з президентом держави-агресора Росії Володимиром Путіним, РФ не хоче миру та займається переозброєнням. Його слова навело видання BR.
Під час виступу у Бундестазі Шольц заявив, що Путін продовжує повністю покладатися на війну та переозброєння, і цього не можна ігнорувати. За його словами, Росія має усвідомити, що Україну не можна перемогти на полі бою, проте Путін не хоче миру. "Це найбільш очевидно з його передбачуваної пропозиції про припинення вогню. Це вимагає від України здати території, які ще не окуповані російськими військами, і відмовитися від будь-якої військової допомоги в майбутньому. Будь-хто, хто вважає, що "це призведе до тривалого миру в Європі, повинен багато дивитися Russia Today", - сказав Шольц.
Путін розраховує на те, що фінансова підтримка України з боку Європи чи США зазнає невдачі через бюджетні обмеження. Саме тому саміт G7 у середині червня надіслав "чіткий сигнал" угодою про кредит для України на 50 млрд, сказав канцлер Німеччини. "Розрахунок зазнав краху з цим рішенням G7", - підкреслив Шольц.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.