Шольц закликав до початку переговорів між Україною та Росією
Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив під час виступу у Бундестазі, що Німеччина продовжить підтримувати Україну в її боротьбі з Росією, однак, нині закликає шукати шляхи політичного завершення війни.
"Це правильно, що ми підтримуємо Україну так довго, як це потрібно, і ми будемо це робити", - заявив Шольц під час дебатів, присвячених бюджету країни на наступний рік.
Глава уряду переконує, що Німеччина продовжить це робити власним коштом, а також за допомогою кредиту на 50 млрд доларів, погодженим країнами G7. "І одночасно ми робитимемо все для того, щоби стало можливим досягти миру, справедливого миру, не миру під диктатом, не капітуляції, а такого, який поважає суверенітет і територіальну цілісність України як країни, на яку напали", - заявив Шольц.
Він додав, що для цього багато зроблено, зокрема, проведено низку конференції і зрештою саміт миру в Швейцарії За словами канцлера, нині настав момент, коли "маємо подивитися, які є можливості".
Також він назвав жахливим те, що 300-400 тисяч російських солдатів загинули або отримали важкі поранення тільки заради того, аби у підручниках історії колись зауважили, що їх глава збільшив територію Росії на "пару квадратних кілометрів".
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.