Штепе продлили срок домашнего ареста, но позволили съездить в Киев
Соответствующее решение сегодня, 15 ноября, объявил председательствующий судья Ленинского райсуда Харькова Сергей Скляренко. Об этом передает «Depo.Харків».
Как сообщается, суд, рассмотрев ходатайство сторон процесса, продолжил экс-мэру Славянска Нели Штепе меру пресечения в виде круглосуточного домашнего ареста до 13 января 2018 года. Штепе также запрещено без разрешения суда покидать место жительства.
Читайте также: Штепа рассказала, как писала в тюрьме докторскую
Кроме этого, суд разрешил экс-мэру Славянска с 20 по 24 ноября временно покинуть место жительства для проведения медицинского обследования в Киеве.
Отмечается, что сегодня судья Скляренко заявил что самоотвод, не было удовлетворено. Адвокаты также обратились в суд с просьбой снять с их подзащитной электронный браслет.
20 сентября суд изменил меру пресечения для экс-мэра Славянска с содержания под стражей на круглосуточный домашний арест с ношением электронного средства контроля.
Статьи, по которым обвиняют Штепу, в частности, посягательство на территориальную целостность Украины - не предусматривают иной меры пресечения, кроме содержания под стражей. Судьи отметили, что отпустили Штепу домой из-за состояния ее здоровья. При обследовании у обвиняемой обнаружили гипертонию и сахарный диабет. Судьи считают, что в СИЗО Штепа не получит необходимого лечения.
Как известно, Штепу обвиняют в посягательстве на территориальную целостность и неприкосновенность Украины, повлекшее гибель людей, а также создание благоприятных условий для деятельности боевиков ДНР. Во время оккупации Славянска в 2014 году Штепа, будучи мэром города, призвала жителей к участию в сепаратистском референдуме и открыто поддерживала Россию.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.