Сибіга вказав, що Україна не відмовиться від вступу в НАТО та не сприйме замінники членства
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна вважає вступ у НАТО єдиною найдієвішою гарантією безпеки для себе.
Про це він сказав в інтерв’ю "Європейській правді". Сибіга запевнив, що позиція Києва щодо прагнення вступити у НАТО є твердою, курс на вступ у НАТО давно закріплений у Конституції і за членство України в Альянсі виступає переконлива більшість українського суспільства. "Єдиною дієвою гарантією для України є членство в НАТО. Понад те, членство України є гарантією безпеки самого НАТО. Окрім того, повноправне членство України є для НАТО, вибачте за цинізм, також найдешевшим варіантом забезпечення європейської безпеки", – зазначив він, відповідаючи на питання про альтернативні гарантії, які Україні можуть пропонувати під час переговорів про всеохоплюючу мирну угоду. "Ми вже проходили "альтернативні варіанти". Ми бачили, як провалився Будапештський меморандум. Створення будь-яких "сірих зон" призводить лише до подальших загострень. Тому членство України в НАТО – це непохитний пріоритет і єдина дієва гарантія безпеки для нашої держави", – наголосив Сибіга.
Він поділився деталями розмови з іноземним колегою, який у далекому 2008 році був присутній на саміті у Бухаресті, де могли ухвалити рішення про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства. З його слів, Путін тоді прямо погрожував європейським лідерам, що окупує Україну, якщо таке рішення ухвалять. "Як ми знаємо, тоді Альянс проявив слабкість та історичну недалекозорість. І що ми побачили потім? Росія окупувала Грузію, потім окупувала та анексувала Крим, а зараз – маємо повномасштабну війну. Ті помилки неприпустимо повторювати. Потрібні сильні рішення, що створять стратегічні гарантії трансатлантичної безпеки. А це – членство України в НАТО", – наголосив Сибіга.
Він додав, що інші інструменти, зокрема двосторонні безпекові угоди з партнерами, є складовою підготовки України до членства у НАТО і інструментом її підсилення, але не можуть замінити членство.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.