Сибіга вказав, що Україна не відмовиться від вступу в НАТО та не сприйме замінники членства
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна вважає вступ у НАТО єдиною найдієвішою гарантією безпеки для себе.
Про це він сказав в інтерв’ю "Європейській правді". Сибіга запевнив, що позиція Києва щодо прагнення вступити у НАТО є твердою, курс на вступ у НАТО давно закріплений у Конституції і за членство України в Альянсі виступає переконлива більшість українського суспільства. "Єдиною дієвою гарантією для України є членство в НАТО. Понад те, членство України є гарантією безпеки самого НАТО. Окрім того, повноправне членство України є для НАТО, вибачте за цинізм, також найдешевшим варіантом забезпечення європейської безпеки", – зазначив він, відповідаючи на питання про альтернативні гарантії, які Україні можуть пропонувати під час переговорів про всеохоплюючу мирну угоду. "Ми вже проходили "альтернативні варіанти". Ми бачили, як провалився Будапештський меморандум. Створення будь-яких "сірих зон" призводить лише до подальших загострень. Тому членство України в НАТО – це непохитний пріоритет і єдина дієва гарантія безпеки для нашої держави", – наголосив Сибіга.
Він поділився деталями розмови з іноземним колегою, який у далекому 2008 році був присутній на саміті у Бухаресті, де могли ухвалити рішення про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства. З його слів, Путін тоді прямо погрожував європейським лідерам, що окупує Україну, якщо таке рішення ухвалять. "Як ми знаємо, тоді Альянс проявив слабкість та історичну недалекозорість. І що ми побачили потім? Росія окупувала Грузію, потім окупувала та анексувала Крим, а зараз – маємо повномасштабну війну. Ті помилки неприпустимо повторювати. Потрібні сильні рішення, що створять стратегічні гарантії трансатлантичної безпеки. А це – членство України в НАТО", – наголосив Сибіга.
Він додав, що інші інструменти, зокрема двосторонні безпекові угоди з партнерами, є складовою підготовки України до членства у НАТО і інструментом її підсилення, але не можуть замінити членство.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.