Смерть Пригожина: версії та мотиви

Рівно через два місяці після вдалого/невдалого/постановочного недомаршу на москву «патріотів-злочинців» з приватної армії «кухаря путіна», бізнес-джет Embraer з бортовим номером RA-02795, що належав Євгену Пригожину, розбився у тверській області.

Літак виконував рейс із москви до санкт-петербурга. У ньому перебували 10 осіб, троє з них - члени екіпажу. Усі вони загинули. Крім Уткіна і Пригожина, у списку пасажирів значилися заступник голови ПВК Валерій Чекалов, а також Сергій Пропустін, Євген Макаров, Олександр Тотмін і Микола Матусеєв.

Пригожин загинув і вже спостерігає з першого ряду через театральний бінокль мертвими очима за концертом «співаючої перуки» кобзона? Невідомо. Ідентифікація якогось понівеченого трупу з місця падіння літака (?) за відсутністю фаланги пальця на лівій руці виглядає досить таки непевною. Таку «характерну прикмету» можна зробити за 1 хвилину навіть без застосування «вагнерівської кувалди». Було б бажання, трохи вільного часу та зиск.

Cui prodest? Кому вигідно? Багато кому… Тому й версій події під назвою «вбивство пригожина» вистачає. Навіть за відсутності повної інформації. На будь-який смак та присмак…

(номер версії ніяк не відповідає її вірогідності чи важливості)

Версія 1: Внутрішні розбіжності всередині опозиції («башти кремля»)

Мотив: Можливо, усередині прихованої опозиції, що бажає зміни верхівки влади диктатора путіна, існують розбіжності щодо методів боротьби і частки влади після омріяної ними перемоги на виборах. Пригожин, створюючи приватну військову компанію й активно виступаючи проти оточення путіна, міг опинитися на шляху тих, хто прагне іншої стратегії. Усунення Пригожина могло б забезпечити їм більший контроль над потенційними можливостями отримання влади.

Версія 2: Внутрішні розбіжності в оточенні путіна серед його прихильників

Мотив: Пригожин міг мати партнерів або союзників у самому оточенні путіна, які почали турбуватися про свою власну безпеку і вплив після активних дій Пригожина. Його здатність мобілізувати приватну військову компанію і загрожувати стабільності режиму могла викликати побоювання у тих, хто близький до влади.

Версія 3: Зарубіжні інтереси

Мотив: Можливо, іноземні гравці, яким не вигідна зміна політичної ситуації у недоімперії «росія» (Китай?), могли спробувати послабити опозицію і зруйнувати можливі союзи всередині країни. Усунення Пригожина, який виступав проти оточення путіна, могло б зірвати його спроби створення сильної опозиційної сили.

Версія 4: Дії самого путіна

Мотив: У цій версії можна припустити, що сам диктатор вирішив усунути Пригожина, щоб послабити внутрішню опозицію і посилити свої позиції напередодні виборів. Це могло бути зроблено як спроба показати його «сталеву» та безкомпромісну тотальну владу і турботу про стабільність країни, так і для того, щоб позбутися потенційної загрози з боку Пригожина і його союзників. «Старий ще в силі».

Версія 5: Реванш політичної опозиції

Мотив: Пригожин міг вважатися загрозою для політичної опозиції, яка прагне до зміни режиму. Його активні дії та створення приватної військової компанії могли викликати побоювання в опозиційних колах про те, що він може скористатися своєю владою для встановлення власної диктатури. Усунення Пригожина могло б бути спробою запобігти можливому майбутньому протистоянню всередині опозиції.

Версія 6: Внутрішні інтриги всередині компанії Пригожина

Мотив: У компанії Пригожина могли існувати внутрішні розбіжності, боротьба за владу і контроль. Убивство Пригожина могло б стати способом позбавлення від нього як лідера і створити можливість для інших членів компанії зайняти його місце. Такі дії могли б бути мотивовані прагненням до особистої вигоди та посилення власного впливу.

Версія 7: Таємні державні інтереси

Мотив: Внутрішні сили, що мають інтереси у зміцненні та довготривалості діючого режиму, могли б влаштувати вбивство Пригожина. Якщо Пригожин мав плани щодо зміцнення опозиції і міг створити реальну загрозу для поточної влади, то вона могла б діяти для того, щоб нейтралізувати його і зберегти статус-кво.

Версія 8: Особисті мотиви

Мотив: Тут можна припустити, що вбивство Пригожина було результатом особистої неприязні, ревнощів, помсти або навіть випадкового збігу обставин. Ця версія може включати в себе складні взаємини між персонажами, особисті образи або ж внутрішні конфлікти, які призвели до таких наслідків.

Версія 9: Конфлікт інтересів у бізнесі

Мотив: Пригожин міг мати сфери бізнесу, які конфліктували з інтересами інших могутніх гравців. Усунення його могло б забезпечити іншим компаніям або бізнесменам можливість розширення свого впливу і контролю над ринками.

Версія 10: Жертва для посилення репресій

Мотив: Влада могла влаштувати вбивство Пригожина з метою створення образу небезпечного опозиціонера і використання цього випадку як приводу для посилення репресій і контролю над громадянами. Така дія могла б слугувати демонстрацією сили і жорсткості режиму.

Версія 11: Секретні інформації

Мотив: Можливо, Пригожин мав у своєму розпорядженні якусь важливу секретну інформацію, яка була б небезпечною для певних груп або особистостей. Його усунення могло б стати способом уникнути викриття або витоку цих відомостей.

Версія 12: Політична гра на розмежування

Мотив: Вбивство Пригожина могло б бути організовано з метою розмежування його союзників і партнерів. Раптова і несподівана подія могла б викликати розбіжності та сумніви всередині владних кіл, що, своєю чергою, могло б слугувати інтересам певних осіб або груп.

Далеко не повний перелік версій та мотивів взагалі стає величезним, якщо припустити, що вбивство Пригожина було інсценуванням і зараз «кухар» спокійно спостерігає за розвитком подій та новими версіями своєї «загибелі». Саме інсценування могло бути режисоване різними групами впливу та, навіть, окремими персонами, включаючи самого Пригожина.

Вигідно поточному режиму (оточенню путіна):

Мотив: Інсценування вбивства Пригожина може слугувати інтересам нинішньої влади й оточення путіна, щоб домогтися кількох результатів:

1. Посилення репресій і контролю: Подання Пригожина як жертви «опозиційної загрози» може слугувати приводом для посилення контролю над громадянами, придушення дисидентів і виправдання репресивних заходів.

2. Роз'єднання опозиції: Інсценування вбивства може викликати поділ і сумніви в опозиційних лавах, що допомогло б зберегти єдність режиму.

Вигідно внутрішньоопозиційним групам:

Мотив: Усередині опозиції могли бути ті, хто прагне зміцнити свою позицію або посилити вплив за рахунок поділу та послаблення інших опозиціонерів:

1. Усунення конкурентів: Інсценування вбивства Пригожина може слугувати способом позбавлення від конкурентів в опозиції, хто міг би підірвати позиції інших лідерів.

2. Маніпуляції громадською думкою: Створення враження про те, що чинна влада жорстоко переслідує опозицію, може викликати широку громадську підтримку і згуртування навколо опозиційних лідерів. Поширення історії про те, що Пригожина вбили через його політичні позиції, може створити образ мученика і «національного героя», що могло б привернути співчуття і підтримку населення.

3. Створення міфу про опір: Інсценування вбивства може створити міф про те, що опозиція бореться настільки активно, що чинний режим змушений застосовувати екстремальні заходи.

Вигідно зовнішнім групам та інтересам:

Мотив: Зовнішні гравці могли б скористатися інсценуванням убивства Пригожина для досягнення своїх цілей:

1. Дестабілізація ситуації: Створення кризової ситуації та поширення паніки може послабити внутрішню стабільність і вплив режиму.

2. Просування власних інтересів: Іноземні сили могли б виграти, демонструючи свою «підтримку» та «солідарність» з опозицією, навіть якщо ця підтримка фактично є частиною гри.

Навіть без врахування вже можливого на цей час застосування діпфейків (наприклад, коли Пригожина дійсно вбили, але через певний проміжок часу у ЗМІ з’являється «пригожин» і починає видавати «правдиву інформацію від жертви замаху»), варіантів, як і можливих наслідків цієї події безліч. А який варіант для України був би найкращим?

Найкращим було б, якби і літак був набагато більшим, і пасажирами у ньому була вся верхівка кремля на чолі з путіним. І багато-багато вибухівки…

Юрій Федоренко
Керівник ГО Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод, головний редактор сайту Матриця свободи